Запитання для самоконтролю

1. Які Ви знаєте способи виготовлення трафаретних форм?

2. Які копіювальні шари або плівки використовуються для виготовлення форм прямим способом?

3. Порівняти репродукційно-графічні та друкарські показники форм, виготовлених прямим і непрямим способом.

4. Як виготовляють ротаційні форми трафаретного друку?

5. Які Ви знаєте способи виготовлення трафаретних форм за технологією СtР?

6. В чому полягає суть лазерної технології виготовлення трафаретних форм?

7. В чому полягає суть технології СtСР способом УФ-опромінення?

8. В чому полягає суть технології «computer-to-screen»?

Тема 1.5. Рами для трафаретних форм. Натягнення сітки та її закріплення

1. Види рам.

2. Методи закріплення сітки на рамі.

3. Пристрої для натягання сітки на раму.

4. Методи контролю величини розтягнення сітки.

Рами для трафаретних форм виготовляють з різних матеріалів — дерева і металу.

З конструктивної точки зору є рами жорсткі і рами з механізмом підтягування сіток. Останні застосовували для шовкових сіток, тепер не використовуються.

Дерев’яні рами найбільш прості у виготовленні й закріпленні сітки, мають малу вагу, дешеві. Використовують тверді породи дерева. Недоліки: недовговічність, деформація через кліматичні зміни. Вони непридатні для великоформатних робіт, що вимагають високої точності приводки. Дерев’яні рами рекомендують покривати двокомпонентним лаком.

Металеві рами виготовляють з сталі або алюмінію з квадратним або прямокутним перерізом.

Сталеві рами від корозії покривають лаком або цинком. Переваги: висока стійкість на згин, довгий термін використання, невисока вартість. Недоліки: при великих форматах незручні в користуванні (важкі), схильні до корозії без покриття.

Алюмінієві рами мають переваги: легкі і зручні у використанні, ідеальні для малих і середніх форматів, стійкі до корозії. Недоліки: висока вартість, не завжди стійкі до дії кислот та лугів.

Попередня обробка рам

1. Заокруглити гострі краї і кути рами, які торкаються тканини.

2. При повторному використанні рами треба усунути залишки клею і фарби за допомогою наждачного паперу.

3. Провести шорсткування металевих рам на шліфувальних пристроях (крім оцинкованих).

4. Знежирити поверхню рами відповідними розчинниками перед нанесенням клею (ацетон або нітророзчинник).

Натягнення сітки на раму

Ручне натягнення сіткової тканини на дерев’яні рами здійснюється за допомогою натяжних затискачів, гвіздків, та скоб. Таке натягнення не забезпечує достатнього зусилля й однакового натягу.

Натягнення тканини на металеві рами можливе лише за допомогою спеціальних засобів — натяжних пристроїв. Вони бувають механічні і пневматичні.

Механічні пристрої мають систему утримування сітки, що складається з штифтів або фіксаторів, що розміщенні по периметру.

Переваги:

• натяг сітки одночасно для декількох рам;

• можливість натягати сітку під кутом;

• висока величина натягу.

Недоліки:

• не завжди забезпечують паралельність волокон;

• нерівномірність по центру і на краях;

• не забезпечує плавності;

• потребують кваліфікації;

• висока вартість.

До механічних пристроїв належить ФРТ-800 (Україна) (рис. 19). Максимальний формат натягу 100 × 100 см.

П невматичні пристрої складаються з незалежних один від одного затискачів (рис. 20). Вони рівномірно розміщенні навколо рами. Зусилля розтягу регулюється манометром пневматичної системи.

Переваги:

• використовується необхідна кількість затискачів;

• мінімальні втрати сітки;

• одночасне натягання з 4-х сторін;

• регулювання системи на всі розміри рам.

Вимоги до процесу натягання:

• натягання сітки в межах рами повинно бути рівномірним;

• нитки сіткової тканини повинні бути паралельними і перетинатися під одним кутом;

• натяг сітки повинен бути достатнім;

• сітка повинна зберігати задану величину натягу.