Функціональне призначення, класифікація, будова, принцип роботи, модифікація; позначення на схемах шляхових вимикачів (перемикачів).
Шляхові вимикачі(перемикачі) призначені для комутації електричних кіл керування змінного струму напругою до 660 В частотою 50 і 60 Гц та постійного струму напругою до 440 В за рахунок дії керуючих упорів у певних точках шляху контрольованого об'єкта. Вимикачі кліматичного виконання У2, УЗ допускають роботу при температурі навколишнього середовища від —40 до +40 °С. Останнє повинно бути вибухобезпечним, без струмопровідного пилу і хімічно активних газів і пари в концентрації, що шкідливо впливає на метал та ізоляцію. Робоче положення вимикачів у просторі—будь-яке. Ступінь захисту—ІР00, ІР55.
Розміщення шляхових вимикачів у робочих елементах устаткування накладає обмеження й на їхні габаритні розміри. Із цього випливають специфічні вимоги по надійності, завадостійкості, терміну служби, габаритам і ін., які пред'являються до шляхових вимикачів. Більшість цих завдань може бути вирішено й вирішується використанням безконтактних шляхових вимикачів
Шляховий вимикач (перемикач) незалежно від принципу його роботи містить наступні основні функціональні елементи: чутливий елемент (перетворювач), що перетворить переміщення контрольованого об'єкта в яку-небудь фізичну величину; керуючий елемент, як правило, жорстко пов'язаний з рухливим робочим органом контрольованого об'єкта; релейний елемент, що перетворить безперервний сигнал, що надходить від перетворювача, у дискретний сигнал стану вимикача (включене або виключено); виконавчий елемент, від якого дискретний вихідний сигнал стану вимикача надходить в зовнішню схему керування. Шляховий вимикач може містити підсилювальний елемент. У ряді випадків функції підсилювача сигналів сполучаються у виконавчому елементі.
Класифікація шляхових вимикачів.
Шляхові вимикачі можуть бути розділені на дві більші групи: вимикачі шляхові контактні й вимикачі шляхові безконтактні (ВПБ). У свою чергу ВПБ можуть бути класифіковані по:
способу впливу на чутливий елемент,
фізичному принципу дії перетворювача,
конструктивному виконанню,
класу точності,
ступеня захисту.
Позначення на схемах шляхових вимикачів (перемикачів).
-
- замикаючий контакт "шляхового" вимикача
2.Функціональне призначення, класифікація, будова, принцип роботи, модифікація; позначення на схемах кінцевих вимикачів.
Кінцеві вимикачі призначені для комутації в електроприводах кранів.
Вимикачі мають два незалежні електричні ланцюги і можуть працювати як на змінному, так і на постійному струмі в повторно-короткочасному режимі.
Кінцевий вимикач електричний апарат, що забезпечує перемикання в ланцюгах управління електроприводів машин (механізмів) або їх органів в певних точках руху. Кінцеві вимикачі спрацьовують в крайніх точках: на початку і наприкінці шляху. Особливо широко кінцеві вимикачі використовуються у схемах автоматизованого електропривода різних виробничих механізмів. За їх допомогою відбувається автоматичне управління приводом на окремих ділянках шляху і автоматичне вимкнення в крайніх положеннях механізму.
В залежності від пристрою, який здійснює замикання або розмикання контактів кінцеві вимикачі можна поділити на кнопкові (натискні), важільні, шпиндельні і ті, що обертаються. Перемикання контактів в цих вимикачах здійснюється таким чином: в кнопкових – натисканням робочого органу механізму на шток, з яким пов’язані контакти вимикача; у важільних – впливом робочого органу механізму на важіль, з яким пов’язані контакти; в шпиндельних – переміщенням гайки вздовж гвинта, який сполучений через передачі з валом механізму; в тих, що обертаються – кулачковими шайбами, що перемикаються, які сполучені з валом механізму.