Література:

1. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник / Под ред. А.А. Воробьева. – М. Медицинское информационное агентство, 2004. - С.68 - 78, 261 - 262.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2002. – С.61 – 84, 306 - 307.

3. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: Учебник / Под ред. Л. Б. Борисова, А. М. Смирновой. – М.: Медицина, 1994. - С.60 – 75, 218 - 219.

4. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник / Пер. з рос. В.В.Клінченка. – К.: Вища шк., 1992. – С.38 – 40.

5. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М., Медицина, 1981. – С.38 – 41.

6. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 316 – 335.

7. Коротяев А. И., Бабичев С. А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: Ученик для мед.вузов. – СПб.: СпецЛит, 2002. - С.239 – 262, 151 – 152.

8. Борисов Л.Б., Козьмин-Соколов Б.Н., Фрейдлин И.С. Руководство к лабораторным занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии: Учеб. Пособие. - М.: Медицина, 1993. - С.28, 48 - 54.

Практична робота

Практична робота 1. Вивчення мікроскопічного препарату культури клітин Vero (демонстрація).

Характеристика:

Практична робота 2. Вивчення мікроскопічного препарату культури клітин Vero з ЦПД під впливом вірусу (демонстрація).

Характеристика:

Практична робота 3. Живильні середовища, що використовуються для культивування інфікованих вірусом культур клітин, курячий ембріон, (демонстрація).

Середовище 199

Склад: ___________________________________________________

__________________________________________________________

Мета застосування: ________________________________________

Середовище Ігла

Склад: ___________________________________________________

__________________________________________________________

Мета застосування: ________________________________________

Овоскоп

Мета застосування: _______________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

Курячий ембріон

Для виділення деяких вірусів застосовуються курячі ембріони від 5 до 12-14 діб. При цьому вік використовуваних ембріонів, засіб зараження та строки одержання максимальної кількості вірусів (час інкубації) залежить від біологічних властивостей культивованих вірусів та їх тропізму. Перед зараженням курячі ембріони овоскопують для визначення їхньої життєздатності. Ознаки живого ембріона – наявність самостійних рухів, добре виражений судинний малюнок, пульсація судин.

Існує кілька способів зараження курячих ембріонів:

• у порожнину амніона й алантоїсу;

• на хоріоналантоїсну оболонку;

• в

  1 – повітряний простір;

  3 – оболонка скорлупи;

  4– хоріон-алантоїсна оболонка;

  5 – жовточний мішок;

  6 – білок; 7 – амніон; 8 – плід;

  9 – алантоїсна порожнина

  жовчний мішок.

а – зараження у порожнину алантоїсу;

б – зараження у амніон закритим способом;

в – зараження у амніон відкритим способом;

г – зараження на хоріоналантоїсну оболонку.

Практична робота 4. Врахування РНГА з парними сироватками для діагностики герпетичної інфекції (демонстрація).

Компоненти РНГА:

1. __________________________________________________________________________

2. __________________________________________________________________________

3. __________________________________________________________________________

Принцип постановки РНГА:

РНГА оцінюється за наявністю чи відсутністю аглютинації еритроцитів. Приріст антитіл відмічають при одночасному титруванні парних сироваток, які були взяті в перші дні захворювання (або імунізації) та на 15-20 добу від початку захворювання (або закінчення імунізації). Діагностичне значення має виявлення 4-кратного та більше збільшення титру антитіл в другій сироватці.

Протокол дослідження

Досліджувана особа	День обстеження	Розведення сироватки хворого
		1/20	1/40	1/80	1/160	1/320	1/640	К
Хворий А.	2-й
	15-й
ВИСНОВОК:	_______________________________________________________________ _______________________________________________________________ _______________________________________________________________

Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій

Мікроскопічний Вірусоскопія	Вірусологічний			Серологічний
	Накопичення	Індикація	Ідентифікація
Електронна мікроскопія - Особливо вірусів, які не культивуються: ротавіруси, віруси гепатиту А, кишкові аденовіруси та інші. Метод флюоресцуючих антитіл (МФА) - Виявлення вірусних антигенів в патологіч-ному матеріалі Виявлення специфічних включень тільця Гварнієрі, тільця Бабеша-Негрі.	І. Культура клітин первинно- трипсинізована; перещеплю-вальна. ІІ. Курячі ембріони ІІІ. Чутливі тварини	ЦПД (змінення клітин під впливом вірусів): 1)вогнещева деструкція; гроноутво-рення; 3)симпласто- утворення; 4) трансформа-ція клітин. РГАдс РГА Хвороба та загибель інфікованих тварин	Реакція нейтралізації (РН) на культурі клітин РГГАдс РГГА РН на тваринах. Виявлення специфічних внутрішньоклітинних включень (наприклад: тільця Бабеша-Негрі) та інші	Дослідження парних сироваток: ІФА,РЗК, РГГА, РПГА та інші Молекулярно-генетичний метод ПЛР – збільшення генетичного матеріалу віруса та його ідентифікація.

Підпис чергового студента ____________

Підпис викладача _____________________

Практичне заняття ДАТА _______________

Тема: «Ортоміксовіруси. Параміксовіруси. Лабораторна діагностика грипу, парагрипу, РС-інфекції, кору та паротитної інфекції.

Лабораторна діагностика короновірусної та аденовірусної інфекції»

Питання для підготовки

1. Ортоміксовіруси (родина Orthomyxoviridae). Загальна характеристика і класифікація.

2. Віруси грипу людини. Структура віріона. Особливості генома. Види антигенної мінливості, її механізми.

3. Роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічно значущих штамів. Імунітет.

4. Етіологія, епідеміологія, патогенез, лабораторна діагностика грипу та парагрипу.

5. Параміксовіруси (родина Paramyxoviridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріона. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

6. Рід параміксовірусів (Paramyxovirus). Віруси парагрипу людини (1 – 5-й типи). Вірус епідемічного паротиту. Роль в патології людини. Імунітет. Специфічна профілактика захворювання.