Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История ч.1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
668.67 Кб
Скачать

Питання до самоконтролю

1. Яким було соціально – економічне і політичне становище Західно – Українських

земель?

2. Які політичні партії виникли на території Західно – Українських земель?

3. Які були програмні цілі та методи діяльності ОУН?

4. Які були наслідки Мюнхенської угоди для Закарпаття?

Тема: Україна у роки Другої світової війни. План:

1.Україна у планах тоталітарних режимів.

2.Радянізація західних областей України.

3.Україна напередодні радянсько-німецької війни.

4.Напад Німеччини на СРСР. Фашистська окупація України.

5.Рух Опору на території України.

6.Проголошення ОУН Акта відновлення державності України.

7.Визволення України Радянською Армією. Закінчення Другої світової війни.

8.Підсумки війни.

1.Україна у планах тоталітарних режимів.

23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа (на 10 років). До нього додавався таємний протокол про “розмежування сфери інтересів” (сфери інтересів СРСР: ЗУЗ, Західна Білорусія, Бессарабія, Литва, Латвія, Естонія; Німеччина: повна свобода дії в Європі, постачання з СРСР воєнно-стратегічних матеріалів, продовольства). Цей протокол був віддзеркаленням імперської суті обох держав, цинічним ігноруванням загальноприйнятих в цивілізованому світі принципів міжнародних відносин.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Почалась Друга світова війна.

17 вересня 1939 р. Червона Армія увійшла на територію східної Польщі (Західно-Українські землі), почалась радянська окупація цих земель.

18 вересня польський уряд і головне командування переїхали до Румунії і почали відводити туди війська.

22 вересня радянські війська увійшли до Львова.

22 жовтня 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів. Проголошено возз’єднання ЗУЗ з УРСР.

Червень 1940 р. СРСР надсилає ультиматум Румунії з вимогою повернути Бессарабію і Північну Буковину. На ці землі вводяться радянські війська. Створюється Молдавська РСР, Чернівецька і Ізмаїльська області УРСР.

2.Радянізація західних областей України.

Після приєднання нових земель до УРСР розпочався процес радянізації:

- ліквідація старої системи управління, впровадження радянської;

- розширення мережі українських шкіл, українізація вищої освіти;

- безплатне медичне обслуговування, надання квартир;

- заборона діяльності всіх українських партій, “Громад”, закриття “Просвіт”;

- експропріація 2000 підприємств;

- ліквідація поміщицького польського землеволодіння;

- початок колективізації (з літа);

-депортація (до радянсько-німецької війни було вислано 10% населення ≈1 млн.200тис.чоловік);

- арешти.

На чолі збройного опору стала ОУН Бандери. Січень 1941 р. – процес у Львові над 59 членами ОУН.

3.Україна напередодні радянсько-німецької війни.

Активно розвивається впк України: металургія, машинобудівництво, нафтохімія, інш. Видобуток вугілля зріс на 25 млн.т. (1937-1940 рр.). Запущено в серію нові види озброєнь; створені бази стратегічного запасу продовольства для постачання армії.

Українські вчені брали участь в розробці нових озброєнь:

- І.Гвай – в розробці “Катюш” – реактивної установки;

- В.Маслов, В.Шпинель 1940 р. – заявили про винахід атомного боєприпасу (пролежала всю війну без руху).

Але репресій зазнали директори Дніпрогресу, ХТЗ, Запоріжсталі, Азовсталі; на Макеївському металургічному заводі у 1940 р. залишились лише два дипломованих інженера й 31 технік, на місці репресованих – робітники без відповідної освіти.

Посилення адміністративно-командного тиску на суспільство:

- введення 7 денного робочого тижня (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. “Про боротьбу з порушниками дисципліни, дезорганізаторами виробництва”);

- заборона самовільного полишення робітником чи службовцем місця роботи;

- покарання за прогули;

- примусова праця;

- утворення військових відділів при місцевих партійних органах всіх рівнів.

Розширення кількості організацій Осоавіахіму (підготовка стрільців, кулеметників, льотчиків, моряків); санітарне навчання населення – Червоний Хрест; розвиток фізкультурного руху.

Репресії в армії: репресовано понад 15 тис. військових в УРСР; лише 7% командирів мали вищу освіту, 37% не мали й повної середньої спеціальної освіти.

Таким чином, політика репресій проти військових та научно-технічних кадрів, запізнілі заходи по зміцненню армії та обороноздатності країни, прорахунки в строках початку війни, сумніви щодо планів агресора призвели до того, що на початок війни в значній мірі країна прийшла знесиленою.