Основні різновиди причинного зв’язку в кримінальному праві

1. Прямий безпосередній зв'язок. Діяння –> наслідок

2. Опосередкований зв'язок. Діяння –> інше явище –> наслідок, Д₁ –>Д₂–>наслідок(неналежне виконання обов’язків сторожем, спричинило вчинення крадіжки)

3. Складний зв'язок _. Д_1, +Д₂, + Д₃ –> Наслідок

Для всіх складів обов’язкове діяння, для матеріальних складів – обов’язкові діяння, наслідок, причиновий зв'язок.

Спосіб – передбачений законом спосіб вчинення злочину, властивість діяння, що визначається як сукупність методів вчинення дії чи бездіяльності.

Місце, час, обстановка мають бути обов’язково прописані в диспозиції.

Кримінально-правове значення факультативної сторони

1. Ці елементи використані в певних випадках для побудови основного складу, без цих елементів злочин неможливі.

2. Часто законодавець використовує ці елементи для створення кваліфікованих випадках – вони виступають обтяжуючими обставинами.

3. В окремих випадках елементи виступають пом’якшуючою обставиною та виступають підставою для створення привілейованого складу.

4. Поза межами складу злочину ці елементи можуть виступати обставинами, що впливають на призначення покарання.

Суб’єктивна сторона складу злочину

1. Поняття та структура

2. Вина: поняття, зміст, форми та види.

3. Умисел: види, зміст, особливості злочинів з формальним складом.

4. Необережність: види, зміст відмінність від непрямого умислу та казису.

5. Складна вина.

6. Факультативні елементи суб’єктивної сторони.

7. Помилка у кримінальному праві

Суб’єктивна сторона – елемент,який розкриває інтелектуальні, емоційні процеси,що відбуваються у психіці суб’єкта при вчинені ним злочину

Субєктивна сторона складу злочину – та його складова частина, яка характеризує певне поєднання інтелектуальних, вольових,а в окремих випадках емоційних ознак психічної діяльності суб’єкт.

Кримінально-правове значення :

1. є втіленням принципу винної відповідальності

2. є визначальним критерієм при створення певних складів

3. може виступати розмежувальною характеристикою для злочинів з однаковою суб’єктивної сторони

4. вина у відповідних складах пов’язується з цілим рядом кримінально-правових наслідків, зокрема рецидив злочинів, умисне вчинення злочину.

Поняття вини - ст. 23 ККУ

Зміст вини – зміст інтелектуальних та вольових характеристик суб’єкта, які відображають його ставлення до об’єктивних обставин злочину, що кореспондують з відповідними елементами об’єкта та об’єктивної сторони ЮСЗ.

Форма вини – передбачене КЗ(ст.24,25 ККУ) певне поєднання різних за змістом інтелектуальних, вольових характеристик. Інтелектуальні характеристики – усвідомлення характеру поведінки та передбачення суспільно-небезпечного результату. Вольова характеристика включає в себе певне ставлення особи до об’єктивних обставин діяння, їх бажаності та небажаності, для чого скеровується її воля.

Вид вини – максимально конкретизований варіант поєднання різних за змістом інтелектуальних та вольових характеристик суб’єкта в межах відповідної форми вини.

Зміст прямого умисла:

1. усвідомлення…

2. передбачення

3. бажання…

Непрямий умисел:

1. усвідомлення…

2. передбачення ймовірності наслідків…

3. не бажала, але свідомо припускала настання наслідків

«Свідомо припускала» - байдуже ставлення до настання наслідків; «свідоме припущення» – розрахунок на якісь невизначені обставини, які сприятимуть ненастанню наслідків

Проблема встановлення вини у злочинах із формальним складом:

1. злочини з формальним складом не можуть бути вчинені з непрямим умислом

2. при прямому умислі у злочинах із формальним складом особа:усвідомлює суспільно-небезпечний характер цього діяння, бажає його вчинення

Необережність – ст.25 ККУ

Злочинна самовпевненість:

1. –

2. Передбачення можливості настання наслідків.

3. Легковажно розраховувала на відвернення.(переоцінили свої можливості або недооцінили можливості другої особи або певних обставин)

Злочинна недбалість – не передбачала але повинна була і могла передбачити обставини.