26. Що таке попит на гроші та які його види?

Попит на гроші - це сума грошей, яку люди вважають за доцільне мати у даних економічних умовах на певний момент часу. Це загальна потреба у грошових засобах. За попитом на гроші в першу чергу стоїть попит на товари. Водночас величина попиту на гроші в значній мірі залежить від інших об-ставин, що визначають поведінку економічних суб’єктів - оптимістичних чи песимістичних очікувань, невизначеності та ін.

Попит на гроші відрізняється від попиту на товари і послуги перш за все тим, що він представляє собою статичну величину, „запас“, а не потік. Коли ми розглядаємо попит на товари, то визначаємо потік товарів за певний період (день, тиждень, рік). Коли ж маємо на увазі попит на гроші, то визначаємо розмір суми ліквідних активів на даний момент.

Існують різні теоретичні концепції попиту на гроші, серед них виділяють класичну, неокласичну, кейнсіанську та сучасні концепції.

Класична концепція - це кількісна теорія грошей, виникнення якої пов’язують з „революцією цін“ в Європі XVI-XVII ст., коли потік дешевого золота і срібла з країн Нового Світу викликав швидке підвищення рівня цін. Гроші в класичному розумінні - це передовсім товарні гроші. Сутність кіль-кісної теорії грошей полягає у тому, що загальний рівень цін змінюється про-порційно кількості грошей, котрі перебувають в обігу. Грошове пропонуван-ня приймалось як екзогенно задана величина, відповідно попит на гроші, за яким стояв попит на товари, повинен був дорівнювати цій величині.

Неокласична концепція стала модифікацією кількісної теорії гро-шей, яка пізніше, вже у ХХ ст., формалізувала пряму причинно-наслідкову 

залежність між кількістю грошей в обігу і рівнем цін у двох версіях – рівнян-ня обміну та кембриджського рівняння. Обидві версії, як і класична, розгля-дали лише попит для оплати угод або трансакційний (операційний) по-пит на гроші.

Версія, запропонована американським економістом Ірвінгом Фішером, представлена відомим рівнянням обміну:

M ⋅V = P⋅Y ,  (14.6)

де        M – грошова маса;

V         – швидкість обігу грошової одиниці;

P – рівень цін;

Y         – реальний обсяг національного виробництва.

З рівняння (14.6) можна визначити попит на гроші (M D) :

M ⋅D = P⋅Y

Дж. М. Кейнс розширив уявлення про чинники попиту на гроші, виділивши три мотиви збереження готівкових грошей:

■          трансакційний мотив, тобто потребу у грошах для здійснення оплати угод (поточних операцій);

■          застережний мотив - потребу у грошах для непередбачених витрат;

■          спекулятивний мотив - потребу мати гроші для вкладень у доходні фінансові активи.

Попит на гроші за двома першими мотивами складає трансакційний попит, котрий виводиться з неокласичної моделі і є функцією від доходу

Mf =M(Y).

(+)

Попит за застережним мотивом - мотивом обачливості - пов’язаний з

 несподіваними платежами чи змінами доходу. Щоб у таких випадках не брати позику або не продавати своє майно чи інші активи для здійснення непередбачених покупок, ринкові суб’єкти три-мають деяку кількість готівки на руках як запас, що збільшує обсяг трансакційного попиту на гроші.

В цілому трансакційний попит, як вважали і класики, і Кейнс, залежить від рівня доходу і не залежить від ставки проценту. Тому крива трансакційного

попиту (Mt ) в системі координат.Спекулятивний попит на гроші пов’язаний з класичною функцією гро-шей як засобу нагромадження, збереження цінності. Економічні суб’єкти можуть зберігати свої заощадження в різних активах - або у формі грошей, або у формі цінних паперів, або у вигляді матеріальних активів. Дж. М. Кейнс вважав, що спекулятивний мотив відображає невпевненість людей у збереженні вартості активів у вигляді цінних паперів та інших боргових зо-бов’язань, а також прагнення максимізувати свої доходи. Саме спекулятив-ному мотиву зберігання грошей Кейнс надавав виключно важливого значен-ня у своїй теорії переваг ліквідності.

В основі спекулятивного попиту на гроші лежить обер-нена залежність між ставкою проценту та курсом облігацій.

Згідно з кейнсіанською концеп-цією, сукупний попит на гроші представляє собою суму трансакційного та спекулятивного попиту:

Номінальний сукупний попит на гроші можна представити як функцію трьох змінних: рівня цін, доходу та процентної ставки: 

Графічно функція сукупного попиту на гроші MD віддалена від вертика-льної осі на величину трансакційного попиту.Обсяг незалежного від ставки проценту трансакційного попиту відкладаємо на горизонтальній осі, а вже від нього - функцію спекулятивного попиту на гроші.

  Сучасні теорії попиту на гроші поділяються на два напрямки:

■          теорії, які досліджують роль грошей як засобу обігу, називають теоріями операційного (трансакційного) попиту, або запасовими моделями,

■          теорії, які зосереджують увагу на функції грошей як засобу нагромаджен-ня цінностей, отримали назву портфельних теорій.

Розглянемо ці теорії, що акцентують увагу на деяких інших аспектах по-питу на гроші.