8)Назвіть і охарактеризуйте теорії, що обґрунтовують вигідність міжнародної торгівлі.

Вигідність міжнародної торгівлі обґрунтовується теоріями абсолютної і порівняльної (відносної) переваг.

Абсолютна перевага виводиться із співставлення рівнів продуктивності виготовлення певного товару в різних країнах. Абсолютну перевагу має та країна, в якій для виробництва одиниці продукції використовується менший обсяг ресурсів.

Принцип порівняльної переваги обґрунтував Д. Рікардо як аргумент у захисті політики свободи торгівлі. На прикладі Португалії і Англії він показав, що, незважаючи на нижчу продуктивність виробництва і сукна, і вина в Португалії у порівнянні з Англією, торгівля буде взаємовигідною, якщо Португалія буде спеціалізуватись на виробництві вина, а Англія - на виробництві сукна, і країни будуть обмінюватись цими товарами.

Сучасні економісти розвивають теорію порівняльної переваги на основі поняття альтернативних витрат (витрат втрачених можливостей). Альтернативні витрати вимірюються кількістю продукції одного виду, яка буде втрачена, оскільки ресурси будуть перерозподілені для виробництва додаткової одиниці продукції іншого виду. Виробник, який має найнижчі альтернативні витрати, має порівняльну перевагу перед іншими виробниками. Порівняльні переваги визначають спеціалізацію країни у міжнародному обміні, структуру її експорту та імпорту.

Міжнародна торгівля вигідна тому, що дозволяє кожній країні спеціалізуватись на виробництві того продукту, який вона виробляє найбільш ефективно.

Вирішальним чинником, який визначає, буде країна експортером даної продукції чи її імпортером є співвідношення світових і внутрішніх цін. Співвідношення цін показує, чи є в даній країні порівняльна перевага у виробництві певної продукції. Невисокі внутрішні ціни свідчать, що країна має перевагу у виробництві даної продукції по відношенню до всього світу. Така країна стає експортером. І навпаки, коли внутрішні ціни певних товарів вищі за світові, то країні вигідніше імпортувати дешевшу продукцію іноземних виробників, тому що порівняльну перевагу мають інші країни.

Однак, спеціалізуючись на виробництві одних продуктів, країна втрачає можливість виробляти інші. Розглянемо, які вигоди і втрати супроводжують включення країни у світову торгівлю. Як тільки країна-експортер починає її експортувати, внутрішня ціна даної продукції підвищується до рівня світової. На внутрішньому ринку рівновага порушується. Обсяг внутрішнього попиту стає меншим, ніж обсяг внутрішнього пропонування. Але в цілому ринок знаходиться в рівновазі, тому що з'явився ще один суб'єкт попиту - закордон.

В країні-імпортері вигоди і втрати розподіляються по-іншому. До виходу на світовий ринок внутрішня рівноважна ціна є вищою за світову. Відкриття кордонів для торгівлі знижує ціну до рівня світової.

В цілому аналіз підводить до висновку, що вільна торгівля веде до підвищення загального добробуту незалежно від того, стає країна експортером чи імпортером продукції.

9)У чому полягає різниця між номінальним і реальним ввп?

Показник ВВП як найбільш загальна макроекономічна змінна використовується для порівняння економічного стану країни в різні часові періоди. Щоб такі порівняння мали сенс, потрібно знати, які фактори у даний період стали причиною зміни величини ВВП. Збільшення показника може означати розвиток інфляційних процесів, а може бути результатом розширення фізичних обсягів виробництва. З метою виключення впливу цінового чинника застосовують два показники - номінального та реального ВВП.

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва:

Номінальний ВВП = pi * qi ,

де qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році; pi – ціна i-го товару в поточному році. Отже, на величину номінального ВВП впливають два чинники:1) динаміка обсягу виробництва; 2) динаміка рівня цін.

Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:

Реальний ВВП = рo* qi.,

де рo – ціна i-го товару в базисному році. Реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (Ip):

Реальний ВВП =

Звідси випливає, що Зміна реального ВВП – Зміна номінального ВВП = Зміна індексу цін

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Ip < 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням (рис. 2.1). Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (Ip > 1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.