Тема: Аудит формування і використання власного капіталу

Капітал - це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єкта го­сподарювання.

Аудиту підлягає структура капіталу за джерелами його утворення. Джерела утворення капіталу суб'єкта господарювання - це власні і позикові кошти.

Власний капітал визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між вартістю майна і позиковим капіталом.

Власний капітал = активи підприємства - зобов'язання підприємства.

Власний капітал складається зі статутного, додаткового і резерв­ного капіталу, нерозподіленого прибутку та цільових (спеціальних) фондів.

Вказане рівняння показує визначену на конкретну дату вартість частки активів підприємства, яка залишилась у власності його засновни­ків за підприємства і є основним загального визначення поняття власного капіталу. Отже, капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства. оскільки залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов’язань підприємства.

Необхідно знати, що власний капітал є основним початковим та безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення його збитків. Даний капітал є найголовнішим показником, що використовується при оцінці фінансового стану підприємства. Він показує ступінь фінансової самостійності підприємства , а також кредитоспроможності ( залежності вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).

Залежно від джерел формування власний капітал поділяється на вкладений капітал і накопичений.

Вкладений капітал - це капітал, внесений засновниками підпри­ємства. До нього відноситься статутний, пайовий та додатково оплаче­ний .

Накопичений капітал - це капітал, отриманий у процесі діяльно­сті підприємства. Вік включає капітал без переоцінки, дарчий капітал та нерозподілений прибуток.

За ступенем фіксації власний капітал поділяється на:

- зареєстрований капітал - умовно постійний капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний і пайовий капітал); незареєстрований капітал - умовно змінний капітал, який включає додатковий капітал та нерозподілений.

За критерієм персоніфікації зареєстрований капітал є персоніфі­кованим, тобто з визначеними частками та їх власниками. Незареєстро­ваний капітал є не персоніфікованим, тобто належним усім співвласни­кам підприємства.

Власник поділяє капітал на основний (довгостроковий) і оборот­ний (поточний).

Основний капітал складається з основних засобів, НМА, довго­строкових фінансових інвестицій.

Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засо­бів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.

Власний капітал відповідно до П(С)БО 2 "Баланс" включає такі основні його види:

• статутний капітал;

• пайовий капітал:

• додатковий вкладений капітал;

• інший додатковий капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Статутний капітал відображає зафіксовану в установчих докумен­тах загальну вартість активів, які є внеском власників до капіталу під­приємства. Його облік здійснюється на рахунку 40.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно вкладених у здійснення спільної фінансове - господар­ської діяльності. Пайовий капітал скла дасться із сум пайових внесків членів споживчого товариства, житлово - будівельних кооперативів, кредитних спілок, паїв членів кооперативних с\г підприємств. Його облік здійснюється на рахунку 41.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, дооцінки активів, безоплатно одержаних необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Його облік здійснюється на рахунку 42.

Резервний капітал відображає суму резервів, що створюються за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Його облік здійснюється на рахунку 43.

Нерозподілені прибутки - не прибутки, одержані в результаті господарсько - фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, в тому числі нарахування податку на прибуток. Якщо отримані збитки, то на цю суму зменшується власний капітал підприємства. Його облік здійснюється на рахунку 44.

Також зменшує суму власного капіталу неоплачений та вилучений капітал.

Аудит власного капіталу починається з перевірки надходження внесків засновників на підставі первинних документів і записів за креди­том рахунку 46 в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, НМА, виробничих запасів тощо. Так, згідно прибут­кових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків з доданими до них підтверджуючими документами здійснюється аудит повноти і своєчасності надходження грошових коштів

Використовуючи інформацію актів приймання - передачі основ­них засобів, первинних і зведених документів, що відображають надхо­дження НМА та дебетові обороти по рахунку 10 і 12, аудитору слід пе­ревірити вартість переданого обладнання, будинків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі актів про приймання матері­алів, товарно - транспортних накладних, рахунків 20 і 22 з'ясовується вартість ТМЦ, що надійшли.

Кожний внесок повинен підтверджуватися документами, на які обов'язково роблять посилання відносно формування статутного капіта­лу. Тому особливу увагу аудитору слід приділяти технічній стороні ре­єстрації нематеріальних активів. В обліку НМА оцінюються за договір­ними ціпами. При цьому складають акти, що фіксують факти надхо­дження на підприємство НМА.

Наступний етап аудиту - це своєчасність надходження внесків у статутний капітал. Моментом фактичного надходження внесків у статут­ний капітал є:

• для грошових коштів - дата їх зарахування в касу чи на рахунок в банку підприємства;

• для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів - дата складання акта приймання - передачі ОЗ, НМА тощо.

Повноту внесків аудитору слід перевіряти шляхом зіставлення йо­го розміру, що зафіксований в установчих документах і враховується на рахунку 40 із величиною заборгованості на рахунку 46 і встановленими строками її погашення.

Керуючись П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", аудитору необ­хідно перевірити правильність розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного, резервного капіталу тощо.

Аудитор повинен пам'ятати, що статутний капітал зменшується внаслідок виходу учасника, випуску чи анулювання викуплених акцій акціонерним, товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин. тому слід перевірити наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі і в установчих документах.

Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.