4. Методика аудиту готівкових документів і коштів в дорозі

Готівковими документами, які знаходяться в касі, є поштові мар­ки, марки державного мита, векселі, оплачені путівки в санаторії, будин­ки відпочинку тощо. Аудиторська перевірка готівкових документів по­чинається з їх повної інвентаризації і складання відповідного акта, при аудиті слід встановити відповідність залишків даних аналітичного і син­тетичного обліку з рахунка 33. За даними аналітичного обліку необхідно з'ясувати своєчасність і правильність оприбуткування готівкових доку­ментів у кількісному і вартісному виразі.

При перевірці операцій щодо придбання і видачі путівок слід з'ясувати, за рахунок яких джерел вони придбані, яку частину вартості оплачують одержувачі, чи своєчасно і в повному обсязі надходить від них готівка в касу, чи путівки видаються за узгодженням з профспілковим комітетом, чи немає випадків видачі путівок особам, які не працюють на даному підприємстві.

При перевірці коштів у дорозі встановлюють тривалість їх перебування в дорозі і оприбуткування на початку наступного місяця на рахунок у банку.

На рахунку 333 враховується готівкова виручка від реалізації товарів, перевезених банк через інкасаторів, пошту або Ощадбанк. Го­тівка, здана безпосередньо у банк, на цьому рахунку враховується лише у випадку, коли вона здана у вечірню касу наприкінці останнього робочого дня зарахована на рахунок підприємства у перший день наступного місяця.

Основою записів таких операцій у дебет рахунку 333 є квитанції установ банку, пошти, Ощадбанку, копії супровідних відомостей про здавання виручки інкасаторам банку, а у кредит - виписки банку .

Для встановлення можливих зловживань за кожною сумою на ра­хунку 333 дебет рахунка зіставляють з документами, що підтверджують відправлення готівки, а кредит - з випискою банку або прибутковим ка­совим ордером. У разі несвоєчасності чи неповноти зарахування готівки на рахунок у банку, негайно повідомляють адміністрації пошти, Ощад­банку тощо і разом з ними встановлюють причини і винних осіб. Якщо у інкасаторських сумках виявляють нестачу чи надлишки готівки, то її пе­ревіряють у касових звітах каси або роздрібних торгівельних підприємс­твах. Якщо ж виручку здавав касир, то необхідно проводити інвентари­зацію каси. Результати виводять із врахуванням виявлених у інкасатор­ській сумці розходжень сум виручки. Якщо виручку здано магазином, в якому немає касира, то виправлення вносять у товарно - грошові звіти.

Аудитор також перевіряє сальдо рахунку 333 на перше число кожного місяця. При цьому слід з'ясувати, чи немає фактів віднесення на цей рахунок виручки, яка належить до перших чисел наступного за звітним місяця з метою дописування товарообороту.

Результати перевірки аудитор повинен відобразити в робочих до­кументах.

Тема : Аудит необоротних активів

1. Основні завдання аудиту необоротних активів та джерела інформації.

2. Методика аудиту необоротних активів.

3. Аудит нарахування амортизації (зносу).

1.

Основні завдання аудиту необоротних активів:

• Перевірка організації обліку основних засобів (ОЗ) у бухгалтерії підприємства та за місця зберігання і матеріально-відповідальними особами;

• Контроль за збереженням ОЗ;

• Своєчасність і законність документування та відображення в облікових регістрах руху ОЗ;

• Перевірка правильності нарахування зносу ОЗ та дотримання методу нарахування його нарахування згідно облікової політики;

• Перевірка дотримання правил ведення податкового обліку ОФ;

• Перевірка результатів проведення переоцінки ОЗ;

• Законність відображення в обліку витрат з ремонту ОФ та інш.

Джерела інформації:

• інвентарні картки

• інвентаризаційні описи ОЗ

• журнал № 4

• Головна книга

• фінансова звітність ф № 1 «Баланс», примітки до фінансової звітності.

Нормативні документи:

• Податковий Кодекс України.

• П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість».

• П(С) БО 7 «Основні засоби».

• П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

• П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

• П(С)БО 14 «Оренда».

2.

Перш, ніж почати перевірку ОЗ, слід ознайомитися з обліковою політикою підприємства та впевнитися, чи всі ОЗ закріплені за матеріально-відповідальними особами.

На першому етапі аудиту перевіряються акти інвентаризації ОЗ, обладнання, що знаходиться на консервації, ОЗ, які знаходяться в оренді. Дані звіряються з обліковими даними.

Наступним етапом є перевірка руху основних засобів. За даними актів форми ОЗ-1 слід з’ясувати джерела надходження ОЗ як внесок до Статутного капіталу або на умовах оперативного чи фінансового лізингу тощо.

ОЗ, які отримані безкоштовно, підприємства повинні відображати як додатковий капітал.

Ретельній перевірці підлягає придбання ОЗ у фізичних осіб. При цьому перевіряються договори купівлі-продажу та зазначені паспортні дані продавця для утримання податку з доходів фізичних осіб тощо.

Для встановлення правильності формування первісної вартості ОЗ перевіряються операції відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та відповідність вимогам П(С)БО 7 «Основні засоби».

Перевіряється наявність випадків заміни нових основних засобів на подібні з великим строком зносу або списаними раніше, а також оприбуткування на підставі актів приймання-передачі розкомплектованих ОЗ. У разі необхідності проводиться зустрічна перевірка на підприємстві, яке передало такі ОЗ.

Необхідно документально перевірити операції зі списання ОЗ, особливо їх законність та доцільність. Слід пам’ятати, що ОЗ списуються лише у випадках , коли їх неможливо або економічно недоцільно відновити, і вони не можуть бути реалізовані. При списанні внаслідок фізичного зносу слід перевірити дотримання амортизаційних строків служби.

Важливе місце займає перевірка вибуття ОЗ внаслідок ліквідації об’єктів. При цьому встановлюється правомірність списання витрат та повнота оприбуткування цінностей, що одержані внаслідок ліквідації

Документом на списання ОЗ у всіх випадках вибуття (крім передачі іншим підприємствам) є Акт про ліквідацію ОЗ, в якому зазначають причини вибуття, технічний стан, первісну вартість, суму зносу, витрати на ліквідацію, найменування одержаних від ліквідації цінностей, вартість ремонтів за час експлуатації тощо.

Під час перевірки аудитор встановлює наявність наказу керівника підприємства про створення постійно діючої комісії зі списання ОЗ.

Особливу вагу при перевірці слід також звернути на витрати, пов’язані з ремонтом, реконструкцією та модернізацією ОЗ. Облік цих витрат з метою податкового обліку регламентовано ПКУ, а бухгалтерського – П(С)БО 7.

Згідно з ПКУ, первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів ОЗ, що призводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об’єкт ОЗ , щодо якого здійснюється такий ремонт чи поліпшення.

У фінансовому обліку первісна вартість ОЗ збільшується лише на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість ОЗ зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта ОЗ.

Під час перевірки переданих в оренду ОЗ, аудитору слід з’ясувати:

• умови оренди

• склад таких засобів

• відображення їх о обліку

• правильність укладання договору оренди

• своєчасність надходження орендних платежів.

При аудиті нематеріальних активів (НА) слід встановити їх відповідність критеріям П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Перевіряються первинні документи, правильність віднесення активів до нематеріальних, наявність підтверджувальних документів на майнові права підприємства ( договір, ліцензійна угода, акт приймання-передачі об’єктів інтелектуальної власності тощо)

3.

При перевірці нарахування амортизації на ОЗ слід пам’ятати, що підприємство може застосовувати норми і методи амортизації згідно П(С)БО 7 «Основні засоби», а також податкового законодавства. При цьому слід враховувати, що нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів здійснюється прямолінійним або виробничим методами, а на малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди амортизація

може нараховуватися :

• 50% вартості при введенні в експлуатацію, а решта 50 % - при списанні з балансу внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

• 100 % вартості в першому місяці експлуатації.

При перевірці нарахування амортизації на НМ слід мати на увазі, що метод амортизації вибирається, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Нарахування амортизації НА здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством. В податковому обліку амортизацію НМ нараховують прямолінійним методом, зважаючи на термін служби об’єкта, але не більше 10 років.

При визначенні строку корисного використання слід враховувати :

• строки корисного використання подібного активу

• моральний знос, що передбачається

• правові обмеження щодо строків використання

Метод амортизації підприємство вибирає самостійно, керуючись при цьому положеннями П(С)БО 7 “Основні засоби” та ПКУ. Методи амортизації за ПКУ збігаються з методами за П(С)БО 7, проте відмінність полягає у запровадженні мінімальних термінів нарахування амортизації.