7. Організація і методика аудиту розрахунків по страхуванню

Метою аудиту розрахунків по соціальному страхуванню є переві­рка:

1. правильності, своєчасності і повноти відрахувань до соціальних фондів;

2. встановлення фактів порушень чинних нормативних актів та розробка заходів по їх ліквідації та запобіганню.

Завданнями аудиту є:

1. перевірка правильності обчислення фонду оплати праці;

2. перевірка правильності нарахувань та відрахувань із зарплати у фонди;

3. перевірка правильності оформлення документів, пов'язаних із розрахунками по соціальному страхуванню;

4. перевірка відповідності даних аналітичного і синтетичного об ліку;

5. контроль за своєчасністю сплати та за правильністю відобра­ження сум заборгованості;

6. перевірка напрямків використання підприємством коштів соціального забезпечення;

7. оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за розрахунками з органами страхування;

8. встановлення порушень чинних нормативних актів при відображенні операцій;

9. розробка заходів щодо попередження зловживань і порушень та виправлення помилок.

Джерелами інформації є відомості нарахування зарплати, журнал З та 5, форми звітності до фондів соціального страхування, баланс, звіт про фінансові результати та інші.

Нормативні документи:

- Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

- Тема: Організація і методика проведення аудиту грошових коштів

1. Нормативне регулювання операцій з грошовими коштами.

2. Організація і методика проведення аудиту касових операцій.

3. Методика аудиту операцій на рахунках в банку.

4.. Методика аудиту грошових документів і коштів у дорозі.

1. Нормативне регулювання операцій з грошовими коштами

1. Інструкція №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена постановою правління НБУ від 27.05.96р. №21,

2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджена постановою правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

3. Інструкція № 407 від 18.10.06 р. "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою правління НБУ

4. П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом МФУ від 31.03.99р. № 87.

5. План рахунків та Інструкція з його застосування.

2. Організація і методика проведення аудиту касових операцій

Організація аудиту касових операцій повинна формуватися на базі внутрішніх вимог підприємства:

1. Для кожного об'єкту, що піддягає перевірці формується перелік питань.

2. З метою досягнення підприємством та його підрозділами встановлених параметрів розробляються рекомендації, норми і стандарти.

3. Здійснюється оцінка одержаних результатів за даними перевірки.

4. Забезпечується розробка рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві та його підрозділах негативних явищ.

Основним принципом реалізації вимог аудиту є попередження не­ достовірної інформації, зловживань, крадіжок з готівковими коштами. Це обумовлює структуру і напрямки аудиторської перевірки

Аудит касових операцій проводиться згідно наступних напрямків (стадій).

На першій стадії аудитор повинен розглянути:

1. організацію збереження готівкових коштів у касі;

2. наявність договорів про матеріальну відповідальність з касирами

3. кваліфікацію та практичний досвід касирів;

4. порядок надходжень та видатків готівкових коштів;

5. забезпечення реальності ведення обліку за напрямками діяльності підприємства;

6. дотримання необхідних процедур організації здійснення господарських операцій з готівковими коштами;

7. дотримання вимог до первинних та зведених документів, що забезпечує наявність доказів про їх здійснення;

8. використання та збереження бухгалтерської документації з обліку готівкових коштів згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95р. № 88.

Ретельне вивчення вищевказаних питань дасть змогу аудитору ви­значити думку про стан господарських операцій з готівковими коштами на підприємстві, визначити недоліки в їх організації та можливі напрям­ки ліквідації порушень і зловживань.

Друга стадія аудиту готівкових коштів передбачає проведення їх інвентаризації у касі підприємства В кінці її проведення слід скласти ві­домість інвентаризації та звірити отриманий результат з попереднім, який отримало підприємство під час такої інвентаризації і обов'язково зафіксувати все це в робочих документах аудитора. На цій стадії аудитор повинен вивчити накази керівника про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, питання своєчасності проведення інвента­ризації каси, наявність проведення раптових інвентаризацій кас керівни­цтвом підприємства.

Третя стадія перевірки визначає правильність та достовірність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів При цьому не­припустимі будь-які виправлення, закреслювання, помарки тощо.

Прибуткові та видаткові касові ордери повинні бути належно офо­рмлені. Документи на видачу готівки мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноважени­ми.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові ор­дери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалось збере­ження цих записів протягом терміну зберігання документів.

Аудитором ретельно перевіряється наявність і порядок ведення журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, які звіряються із записами в касовій книзі.

Перевіряючи порядок ведення касової книги необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, книгу обліку розрахункових операцій та книгу обліку доходів і витрат. Під час перевірки звіту касира і прикладених до нього документів аудитор зіставляє номе­ра останніх прибуткових і видаткових касових ордерів із записами в жу­рналі реєстрації, щоб переконатися в повноті обліку касових операцій.

При перевірці дотримання ліміту каси, слід зіставити фактичні залишки грошей на окремі дати і у середньому за місяць із лімітом. При підрахунку фактичних залишків не враховується готівка, призначена для виплати заробітної плати, лікарняних, пенсій і премій.

На четвертій стадії аудиту здійснюється перевірка операцій з видачі готівки з каси. Встановлюється, на які цілі підприємство отримува­ло і видавало готівку. Для цього вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки і виписки банку Після того, як встановлена мета отримання готівки з поточного рахунку, вивчаються документи, що під­тверджують її видачу: авансові звіти, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільгосппродукції тощо. Особлива увага приділяється перевірці операцій видачі готівки на розрахунки з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати готівковою виручкою.

На п'ятій стадії аудиту перевіряється повнота і своєчасність оприбуткування готівки в касі, яка надходить з різних джерел:

• за реалізовану продукцію;

• отримання грошей з поточних рахунків;

• невикористання підзвітних сум;

• депонована заробітна плата.

З цією метою аудитор перевіряє дані прибуткових касових ордерів та касової книги з:

• даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних;

• корінцями чекової книжки та виписками банку, журналом 1 та відомістю до нього;

• авансових звітів та журналу 3;

• відомостями на заробітну плату.

На шостій стадії здійснюється перевірка відображення господарських операцій на рахунках обліку.

На останній стадії перевірки готівкових операцій здійснюється зі­ставлення первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів із даними, відображеними в звітності, з метою встановлення їх відповід­ності.

У практиці аудиту до основних видів порушень касової дисциплі­ни відноситься:

1. пряме розкрадання коштів;

2. крадіжка готівки за рахунок прихованих документів і розписок;

3. привласнення суми готівки, що надійшла до каси від фізичних осіб за прибутковими ордерами;

4. надмірне списання готівки, що виникає внаслідок повторного використання прибуткових та видаткових касових ордерів, неправильного підрахунку залишків у первинних та зведених документах згідно зві­тів касирів, безпідставного писання грошових коштів за фіктивними документами;

5. підробки сум у законно оформлених документах, що підляга­ють списанню (у бік збільшення);

6. привласнення сум готівки, що законно нарахована різним особам та організаціям, привласнення депонованої заробітної плати та кош­тів, що належать іншим підприємствам;

7. розрахунки готівкою, що перевищують встановлений ліміт;

8. порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у розрахунках з населенням;

9. неправильне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку.