2.2. Предмет ландшафтознавства

Об'єкт пізнання існує незалежно від знань про нього, бо існував і до їх появи. Предмет пізнання, навпаки, формується самим знанням. Предметом будь-якої науки являються властивості об'єкта, про який отримано або має бути отримано достовірне наукове знання. Основни- ми властивостями ПТК вважають генезис, цілісність, поліструктур- ність, ієрархічність, здатність до функціонування, динамічність, само- регуляцію, стійкість, еволюційність, господарську цінність.

Генезис або походження - це властивий для будь-якого ПТК спосіб виникнення і розвитку, що обумовлює наявність характерних тільки для нього властивостей і ознак, за якими його відрізняють від інших ПТК. Наслідком спільного генезису є однаковість типових рис у різних ПТК, їх цілісність як комплексів.

Поняття "цілісність ПТК" заключається в тому, що кожний ПТК розглядається як єдине, відносно автономне ціле і відділяється від ін- ших ПТК об'єктивно існуючими на місцевості природними межами. Цілісність ПТК обумовлена спільністю походження і розвитку його складових (природних компонентів та більш дрібних ПТК), характери- зується упорядкованістю внутрішньої структури і забезпечується взає- мозв'язком і взаємозалежністю елементів внутрішньої структури - його складових частин.

Являючись єдиною, цілісною матеріальною системою, тобто воло- діючи властивістю неперервності (контннуальності), ПТК не є чимось однорідним або аморфним і складається із різнорідних структурних частин, отже володіє властивістю переривчатості (дискретності) або поліструктурності. Поліструктурність - це наявність у ПТК внутрі- шньої різноманітної структури. Розрізняють вертикальну (або радіаль- ну) і горизонтальну (або латеральну) структуру. Вертикальна структура виражається в ярусному розміщенні природних компонентів, що скла- дають ПТК. горизонтальна - в упорядкованому розміщенні ПТК ниж- чих рангів в межах ПТК вищих рангів. Розрізняють також і часову структуру, під якою розуміють закономірний набір станів ПТК, які ри- тмічно змінюються в межах певного характерного інтервалу часу.

Існування ПТК різних рангів і, відповідно, різної складності, обу- мовлює наявність у ПТК певної підпорядкованості, тобто ієрархії. Ієра- рхія - це розташування ПТК в певному порядку від вищого до нижчого відповідно до складності внутрішньої структури, тобто сувора супід- рядність ПТК. Верхній рівень на ієрархічних сходах займають ПТК планетарного організаційного рівня, середній - ПТК регіонального рів- ня, нижній - ПТК локального рівня. Найвище місце в ієрархії ПТК за- 24

ймає географічна оболонка, найнижче - ландшафтна фація. Вузловою одиницею в ієрархії ПТК вважається ландшафт.

ПТК, як будь-якій матеріальній системі, властиві зміни, які обумо- влені наявністю внутрішніх і зовнішніх факторів впливу. До внутрі- шніх факторів впливу відносяться спонтанні процеси переміщення та трансформації речовини і енергії, які протікають всередині ПТК, до зовнішніх -процеси обміну речовиною і енергією між різними ПТК, а також вплив господарської діяльності людини. Вся сукупність спон- танних процесів переміщення, обміну та трансформації речовини і ене- ргії всередині ПТК або між різними ПТК називається функціонуванням ПТК. Здатність до функціонування є найважливішою властивістю ПТК.

Зміни ПТК бувають зворотними і незворотними. Зворотні зміни, тобто зміни у просторі й у часі без перебудови внутрішньої структури, із збереженням певного характеру функціонування називаються дина- мікою ПТК, а здатність ПТК до таких змін - динамічністю або мінливі- стю. Прикладом динамічних змін ПТК є послідовна зміна температури повітря або грунту на протязі доби або року, поява та зникнення сніго- вого покриву тощо. Зворотність змін забезпечується здатністю ПТК до саморегуляції, під якою розуміють властивість ПТК зберігати типові для нього риси завдяки функціонуванню. А здатність ПТК зберігати властиві йому внутрішню структуру і характер функціонування, або повертатись до вихідного стану після його порушення, називається стійкістю ПТК.

Стійкість і мінливість - дві діалектичне взаємозв'язаних властиво- сті ПТК, пізнання яких має виключно важливе значення для прогнозу- вання розвитку ПТК. Розвитком або еволюцією ПТК називають незво- ротні зміни, які призводять до перебудови їх внутрішньої структури, а здатність до таких змін - еволюційністю ПТК. Стійкість структури ПТК відносна. ПТК розвиваються безперервно, але з різною швидкістю, і потрібний більш або менш тривалий строк, щоб трансформація їх внут- рішньої структури стала помітною.

Останньою, але не менш важливою властивістю ПТК є здатність до продукування біомаси, тобто родючість, отже наявність у нього пев- ного природно-ресурсного потенціалу або господарська цінність.

Таким чином, предметом ландшафтознавства є властивості і ознаки ПТК як природних тіл і об 'єктів природокористування: генезис, просторова структура, тенденції функціонування, дина- міки і розвитку, стійкість до зовнішнього впливу і можливості саморегуляції, природно-ресурсний потенціал.

25