7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.

Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби - це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей і т.д.

За способом задоволення виділяють:

індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.;

- колективні - ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін);

- суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:

- абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством;

- дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;

- платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).

Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:

* матеріальні і духовні;

* загальні і конкретні;

* поточні та перспективні;

* задоволені і незадоволені;

* дійсні та абсолютні.

Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.

Широко відома класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Він поділив їх на нижчі та вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Після цього індивід прагне безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб входять прагнення належати до певного кола людей, відчувати їх підтримку. Задоволення цієї потреби викликає прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах оточуючих. Найвищою потребою у другій групі є прагнення людини до самореалізації. Визначальними є економічні потреби, тобто той внутрішній мотив, що спонукає людину до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім’ї.

8. Охарактеризувати види діяльності людини.

Діяльність – активність спрямована на задоволення потреб (у тварин – пристосувальна, у людини перетворююча).

Усе різноманіття людської діяльності може бути зведене до трьох основних видів: праця, навчання, гра.

Вони розрізняються за кінцевими результатами, по організації, по особливостях мотивації. Основним видом діяльності людини є праця.

ГРА не створює суспільно значимого продукту, але в ній починається формування людини як суб'єкта діяльності. Виділяють:

- маніпулятивні ігри, що підрозділяються на функціональні (відкрити, закрити замок дверей і т.д.) і більш складні конструктивні ігри, у яких осмислюється призначення предметів і їхня взаємодія.

- сюжетно – рольові ігри в який осмислюються відносини між людьми. Сюжетно-рольові ігри припускаю колективну взаємодію, розширюють коло спілкування, учать підкорятися визначеним правилам, вимогам.

НАВЧАННЯ – процес систематичного оволодіння знаннями, уміннями і навичками необхідними для виконання трудової діяльності. Навчання повинне бути розвиваючим – учень опановує не тільки знаннями, але і способами самостійно мислити, добувати знання. Також носить характер, що виховує, формую особистість учня: її спрямованість, вольові риси характеру, здатності і т.д. у процесі шкільного навчання формуються і змінюються мотиви навчання.

ПРАЦЯ – діяльність, спрямована на створення суспільно корисного продукту, що задовольняє матеріальні чи духовні потреби людей. У праці розкриваються і формуються здібності людини, його характер, особистість у цілому. Вивчення умов, що впливають на продуктивність праці, показало, що в процесі виробництва для людини немає байдужних факторів.