
- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
Здібності — це індивідуально-психологічні особливості людини, які забезпечують успішне оволодіння знаннями, навичками, вміннями та ефективну їх реалізацію в трудовій діяльності. Виявляючись в оволодінні знаннями, навичками і вміннями, здібності, проте, до них не зводяться. Вони виступають лише як можливість розвитку цих необхідних компонентів діяльності і характеризуються динамікою оволодіння останніми — швидкістю, легкістю, глибиною, міцністю.
Здібності виявляються тільки в діяльності, притому в тій діяльності, яка не може здійснюватися без наявності цих здібностей. Проте будь-яка конкретна діяльність характеризується поліфункціональністю психічних процесів — пізнавальних і психомоторних. Тому здібності співвідносяться з відповідними психічними функціями — особливостями пам’яті, мислення, сприймання, емоційними властивостями, рисами характеру, тобто виступають як синтез властивостей особистості, який відповідає вимогам діяльності і забезпечує високі досягнення в ній. Якщо певна сукупність якостей особистості відповідає вимогам трудової діяльності, якою вона оволодіває протягом визначеного часу, то можна вважати, що людина має здібності до цієї діяльності. При відсутності здібностей процес засвоєння знань і вмінь затягується, потребує значних зусиль і напруження при порівняно скромних результатах.
Таким чином, здібності — це властивості функціональних систем, які реалізують пізнавальні і психомоторні процеси, відзначаються індивідуальною мірою розвитку і виявляються в успішності та своєрідності виконання діяльності.
Відмінності в здібностях різних людей можуть бути якісними і кількісними. Якісні характеристики здібностей — це такі індивідуально-психологічні властивості особистості, які є обов’язковою умовою успішності конкретної трудової діяльності. Саме від них залежить вибір сфери діяльності. Кількісна оцінка здібностей виявляється в ступені їх розвитку.
Класифікація здібностей
Проте окремі здібності можуть відповідати вимогам не одного, а багатьох видів діяльності. Їх називають загальними здібностями. Загальні здібності — це така система індивідуальних властивостей особистості, яка забезпечує відносну легкість і продуктивність оволодіння знаннями та виконання різних видів діяльності. Вони виявляються переважно як розумові здібності. Якщо в структурі здібностей людини ці загальні якості дуже розвинені, то говорять про різнобічні здібності, або обдарованість. У переважної більшості людей здібності виявляються в досить широкому діапазоні, що створює можливості для вибору і зміни професії в ринкових умовах.
Здібності, які сприяють досягненню високих результатів у певній сфері діяльності, називаються спеціальними. Прикладом їх можуть бути математичні, літературні, музикальні, підприємницькі, організаторські та інші здібності. Основне завдання особистості в цьому випадку полягає в розвитку цих здібностей, у формуванні вольових якостей для їх реалізації. Спеціальні здібності органічно пов’язані із загальними здібностями. Чим вищий рівень розвитку загальних здібностей, тим кращі внутрішні можливості для розвитку спеціальних здібностей.
Стосовно трудової діяльності прийнято виділяти:
теоретичні здібності, пов’язані з абстрактно-логічним мисленням;
практичні здібності, що виявляються в конкретно-практичних діях;
комунікативні здібності, які забезпечують ефективність спілкування, адекватне сприйняття і оцінку інших людей, соціально-психологічну адаптацію працівника.