
- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
Воля особистості-це певна сукупність психічних властивостей, яка характеризує досягнутий рівень свідомої саморегуляції особистості; ця сукупність властивостей складається протягом життя. Вольові якості особистості є відносно сталими, незалежними від ситуації, стійкими психічними утвореннями. До вольових якостей особистості належать: цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, настійливість, стриманість, дисциплінованість та ін.
Цілеспрямованість виявляється у підкоренні людиною своєї поведінки певній життєвій меті; цією головною метою обумовлені більш окремі цілі, досягнення яких стає засобами на шляху до головної. Самостійність знаходить виявлення у вмінні людини дотримуватись власних принципів, єдиної власної лінії у діях, незважаючи на тиск суспільства, зовнішньої ситуації.
Рішучість (в якій співвідносяться імпульсивність і поміркованість, афект і інтелект) виявляється у швидкому та свідомому обранні мети, визначенні шляхів її досягнення, у певності в прийнятому рішенні (тоді як нерішучість виявляється у марних роздумах, ваганнях, передуючих прийняттю рішення, у підкоренні волі людини, боротьбі мотивів, у постійному перегляді вже готових рішень). Настійливість стосується виконання рішень, вона виявляється у здатності людини втілювати прийняті рішення, досягати мети навіть в умовах серйозних перешкод. Ініціативність передбачає здатність людини до започатковування змін, тобто до встановлення новаторських цілей, до прийняття гнучких рішень і дієвого втілення новацій.
Стриманість виявляється у здатності утримувати психічні та фізичні прояви, які можуть зашкодити досягненню мети. У свідомому підкоренні власної поведінки певним правилам та нормам виявляється дисциплінованість.
Сміливість - це здатність людини долати почуття страху та розгубленості. Мужність - складна якість, яка поєднує сміливість, настійливість, стриманість, впевненість у собі, вона допомагає людині йти до мети, не зважаючи на втрати й страждання.
Вказані вольові якості особистості не тільки реально виявляються, але й формуються у здійсненні нею вчинків. Можна сказати, що саме через вчинення (яке вимагає від людини активної, дієвої самодетермінації) відбувається розгортання потенціалу вольових якостей особистості. У цьому розгортанні велику роль відіграють найперші в житті особистості випадки зіткнення мотивів.
Факторами розвитку вольових процесів індивіда також є очікування успіху (важлива впевненість у можливості досягнення мети) та цілеспрямування (ціль постає перед особистістю як соціально-визнаний та індивідуально-прийнятий компонент діяльності, який надає дії сенс і керує дією в процесі виконання).
Орієнтація індивіда на завершеність дій виступає як фактор, що впливає на організацію циклу дій від початку до кінця. Важливим для розвитку волі є мотивування процесу діяння, тобто свідоме утворення індивідуальної значущості цього процесу.
Будова волі людини суттєво залежить від її змісту, тобто від того, яке відношення складається між партикулярно-особистісним і суспільно-значущім (С. Л. Рубінштейн), між феноменальним і сутнісним. Вольові якості людини належать до найістотніших її якостей, вони завжди грали провідну роль у найбільш величних подіях історії людства: у героїчних вчинках та відкриттях.