- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
30. Розкрити механізми формування образів уяви.
Створення людиною образів нових об’єктів зумовлене потребами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються певні сліди попередніх вражень і утворюються нові комбінації асоціативних зв’язків. Цей процес набуває різної складності залежно від мети, змісту та попереднього досвіду людини.
Найелементарнішою формою синтезування нових образів є аглютинація (від лат. aglutinare — склеювання). Це створення образу шляхом або частин, узятих з різних об’єктів. Наприклад, такими є казкові образи русалки — напівжінки, напівриби, кентавра — напівчоловіка, напівконя, у технічній творчості — тролейбуса — сполучення властивостей трамваю та автомобіля, танка-амфібії, що поєднує властивості танка і човна.
Прийомом створення нових образів є аналогія. Суть цього прийому полягає в тому, що створюваний новий образ схожий на реально існуючий об’єкт, але в ньому проектується принципово нова модель явища чи факту. На принципі аналогії базується нова галузь інженерної справи — біоніка. Біоніка виокремлює деякі властивості живих організмів, які стають засадовими стосовно конструювання нових технічних систем. Так було створено багато різних приладів — локатор, “електронне око” тощо.
Нові образи можуть створюватися за допомогою наголошування. Цей прийом полягає в навмисному посиленні в об’єкті певних ознак, які виявляються домінуючими на тлі інших. Малюючи дружній шарж чи карикатуру, художник знаходить у характері чи зовнішності людини щось неповторне, притаманне тільки їй і наголошує на цьому художніми засобами.
Створити нові образи можна шляхом перебільшення (або применшення) характеристик об’єкта. Цей прийом широко використовується в казках, народній творчості, коли герої наділяються надприродною силою (Микита Кожум’яка, Котигорошко) і здійснюють подвиги.
Найскладнішим способом утворення образів уяви є створення типових образів. Цей спосіб потребує тривалої творчої роботи. Художник створює попередні ескізи, письменник — варіанти твору. Так, при малюванні картини “З’явлення Христа народові” художник О. Іванов зробив близько 200 ескізів.
Перебіг творчого процесу пов’язаний з виникненням багатьох асоціацій. Їх актуалізація підпорядковується меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.
Велику роль у створенні образів уяви відіграє практична діяльність.
Доки створений образ існує тільки “у голові”, він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.
Засадовою стосовно створення образів уяви є взаємодія двох сигнальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, образу та слова набирає різного характеру в різних видах уяви залежно від конкретного змісту діяльності, в яку включається створення образів.
31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
Методики дослідження когнітивної структури особистості:
1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
Методика призначена для оцінки властивості людини до перемикання уваги.
Обстежуваним дається таблиця і вони повинні знаходити на запропонованій їм таблиці червоні та чорні числа поперемінно та записувати тільки букви, що відповідають цим числам, причому червоні числа потрібно знаходити в убиваючому порядку, а чорні - в зростаючому. Обстежуваним зачитується відповідна інструкція. Якщо після того, як експериментатор прочитав інструкцію, досліджувані мають питання, то експериментатор відповідає на всі питання, перш ніж почати відлік часу.
Завдяки цій методиці можна перевірити здібність до перемикання уваги, що необхідно для більшості спеціальностей, які потребують значного свідомого контролю над результатами діяльності.
