- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
2. Дати класифікацію психічних явищ.
Усі психічні явища поділяються на три групи:
1) психічні процеси;
2) психічні стани;
3) психічні властивості особистості.
I. Психічні процеси - окремі цілісні акти відбивної-регуляционно діяльності. Кожен психічний процес має свій об'єкт відображення, свою регуляционную специфіку і свої закономірності.
Психічні процеси представляють собою вихідну групу психічних явищ: на їх основі формуються психічні образи.
Психічні процеси - активна взаємодія суб'єкта з об'єктом відображення, система специфічних дій, спрямованих на його пізнання і взаємодія з ним.
Психічні процеси підрозділяються на: 1) пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, уява і пам'ять), 2) вольові, 3) емоційні.
Психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.
II. Психічний стан - тимчасова своєрідність психічної діяльності, що визначається її змістом і ставленням людини до цього змісту. Психічний стан - поточна модифікація психіки людини. Воно являє собою відносно стійку інтеграцію всіх психічних проявів людини при певній його взаємодії з дійсністю.
Психічний стан виявляється в спільному функціональному рівні психічної активності в залежності від спрямованості діяльності людини в даний момент і його особистісних особливостей.
Усі психічні стани підрозділяються на:
1) мотиваційні - засновані на потребах установки, бажання, інтереси, потяги, пристрасті;
2) стану організованості свідомості (проявляються в різних рівнях уважності, працездатності);
3) емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на дійсність, настрій, конфліктні емоційні стани - стрес, афект, фрустрація);
4) вольові (стану ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості та ін; їх класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії).
Відрізняються також прикордонні психічні стани особистості - психопатії, акцентуації характеру, неврози та стану затримання психічного розвитку.
III. Психічні властивості особистості - типові для даної людини особливості його психіки, особливості реалізації його психічних процесів.
До психічних властивостей особистості відносяться: 1) темперамент; 2) спрямованість особистості (потреби, інтереси, світогляд, ідеали); 3) характер; 4) здібності
3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
Сучасна психологія являє собою дуже розгалужену систему наукових дисциплін, що перебувають на різних щаблях формування, пов’язаних з різноманітними сферами практики.
Основу системи психологічної науки становить загальна психологія.
Загальна психологія — галузь психологічної науки, яка визначає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань, виявляє її логічний осередок, з’ясовує методологічні основи психологічної дисципліни, відповідно тлумачить психологічні феномени.
Акмеологія — галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Вина вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, особливо за досягнення нею високого рівня в цьому розвитку.
Геронтопсихологія — галузь психологічної науки, яка вивчає явища і процеси, пов’язані зі старінням організму, властивим йому іновалюційними тенденціями. Предметом геронтопсихології є з’ясування психологічних аспектів старості і психологічної підготовки особистості до неї.
Психологія творчості (самотворчість) — галузь науки, яка вивчає обдарованість, креактивність або творчу діяльність як базові характеристики особистості і процеси продукування творчого результату. Предметом психологічної творчості як науки є творча діяльність у контексті культури, тенденція формування національно-культурної еліти, творчість як форма діалогу культурних традицій.
Історична психологія — предметом є психологічні особливості становлення пізнання, світосприймання, особистості, засвоєння людьми звичаїв та ритуалів у різні епохи; специфіка етнічних стереотипів в умовах монокультури окремих регіонів; специфіка побудови свідомості в різних суспільно-економічних формаціях.
Етнопсихологія — являє собою міждисциплінарну галузь знання, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів, механізми групової психології всередині етнічних спільнот, а також у стосунках між ними (народності, нації).
Психологія культури — галузь науки, яка вивчає механізм процесів психічного відображення та створення людиною культурних цінностей, особливостей прояву та формування особистісних якостей людини в процесі інкультурації та має за мету розглянути культуру з позиції суб’єкта культуротворчої діяльності, його потреб, цінностей, родових відмінностей.
Соціальна психологія — галузь психології, що вивчає закономірності поведінки і діяльності людей в умовах їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.
Психологія праці — галузь науки, що вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці. У завдання психології праці входить дослідження професійних особливостей людини, закономірностей розвитку трудових навичок, формування конкретних форм трудової діяльності, мотивів ставлення людей до праці, тощо.
Економічна психологія — галузь психології, що вивчає психологічні явища, пов’язані з виробничими відносинами людей. Виникла вона на перехресті соціальної психології, психології управління, психології праці з економічною наукою.
