25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.

Мислення займає головне місце в системі пізнавальних процесів. Мислення — це психічний процес відображення об'єктивної реальності, який є вищим ступенем людською пізнання. Пізнавальна діяльність починається з відчуттів та сприймань, а потім може перейти в мислення.

Основними формами, в яких вiдбувається мислення, є - поняття, судження та умовисновки.

ПОНЯТТЯ - це думка, в якiй вiдображенi загальнi властивостi явищ, предметiв, систем. Виникають поняття на основi уявлень, але не одного, а багатьох.

СУДЖЕННЯ - це така форма думки, в котрiй, дякуючи зв'язку понять, ми стверджуємо (або заперечуємо) що-небудь про будь-що.

УМОВИСНОВОК - це спрямований плин думки, в ходi котрого з одного або кiлькох суд-жень, що iменуються засновками, виводиться нове судження, яке називається висновком. Нового судження в самих засновках немає, але методом логiчного спiвставлення засновкiв, котрий нам дiстався ще вiд Арiстотеля, людина сама здобуває судження.

26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.

Мислення - опосередковане й узагальнене відображення істотних, закономірних взаємозв'язків дійсності. Встановлення загальних взаємозв'язків, узагальнення властивостей однорідної групи явищ, розуміння сутності конкретного явища як різновиду певного класу явищ - така сутність людського мислення.

Операції мислення є: порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація, класифікація і систематизація.

Саме через порівняння починається пізнання об'єктів навколишнього світу. На порівнянні заснована угруповання явищ, предметів і подій, тобто класифікація, систематизація та інші розумові операції. Воно є засобом оцінки об'єктів у тому чи іншому відношенні, засобом встановлення зміни в ньому. Без порівняння не можна вичленувати їх істотні сторони, об'єднати, синтезувати їх за певною ознакою. Тут хочеться відзначити і те, що саме порівняння неможливе без аналізу і синтезу, абстракції і узагальнення.

Узагальнення. Узагальнення може здійснюватися на двох рівнях. Елементарний рівень узагальнення - це з'єднання подібних предметів за зовнішніми ознаками (генералізація). Узагальнення другого, більш високого рівня - це коли в групі предметів і явищ виділяють істотні загальні ознаки. Людина передбачає майбутнє завдяки узагальнень. Повною мірою узагальнення втілюється в понятті. При оволодінні поняттями ми відволікаємося від всіх випадкових ознак і властивостей об'єктів і виділяємо лише суттєві для цієї групи об'єктів властивості. Узагальнення - основна розумова операція, яка розкриває сутність явищ. Завдяки узагальнень дійсність відображається в чистому вигляді, звільненому від усього випадкового. Правильне узагальнення призводить до розуміння явищ, воно звільняє наші знання від обмежень чуттєвої конкретності і робить можливим використання їх у новій ситуації. Узагальнення засновані на порівнянні, на протиставленні істотного всьому випадковому, другорядного. Узагальнення можливо лише завдяки абстракції.

Абстракція - розчленування об'єктів і виділення в ньому окремих суттєвих в якому - небудь відношенні сторін. Операція переходу від чуттєвого відображення до виділення окремих зв'язків і відносин є абстракція. Вона пов'язана з уявної перегрупуванням реальних елементів та їх зв'язків. Всі абстракції - це поняття. У процесі абстракції людина відволікається від конкретного, щоб пізнати ту чи іншу сторону його сутності. Метою пізнання, як відомо, є практика, жива конкретна дійсність, тому на вищому етапі пізнання відбувається сходження від абстрактного до конкретного.

Конкретизація - пізнання цілісного об'єкту в усіх істотних взаємозв'язках. Це теоретичне відтворення цілісного об'єкта. Мислення виходячи з живого споглядання від конкретного, даного нам у чуттєвому досвіді, переходить до абстрактного, утворюються поняття і тільки потім здійснюється сходження до конкретного, коли окремі сторони об'єкта осмислюються на основі знань.

Класифікація - об'єднання предметів і явищ в групи на основі їх спільних ознак (види, роди, класи). Вона грунтується на порівнянні та узагальненні.

Систематизація - угруповання предметів з виділенням більш дрібних груп, видів і розрядів, виділення частин в цілому, встановлення взаємовідносин між окремими частинами.