- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
22. Назвати основні характеристики мислення.
Мислення - опосередковане й узагальнене відображення істотних, закономірних взаємозв'язків дійсності. Встановлення загальних взаємозв'язків, узагальнення властивостей однорідної групи явищ, розуміння сутності конкретного явища як різновиду певного класу явищ - така сутність людського мислення.
Основні характеристики мислення:
- Мислення відображає дійсність в узагальнених зразках. На відміну від чуттєвого пізнання - мислення абстрагується від одиничного, виділяючи в предметах загальне, що повторюється, істотне. Подібним чином створюються поняття юридичної особи, державного суверенітету і так далі. Абстрактне мислення глибше проникає в дійсність, відкриває притаманні їй закони;
- Мислення - процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою органів почуттів можна пізнати лише те, що діє на них. Не спостерігаючи самого факту злочину, можна на підставі прямих і непрямих доказів встановити злочинця;
- Мислення нерозривно пов'язане з мовою. За допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати своєї розумової роботи;
- Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але перш за все - мислення. Застосовуючи узагальнення, абстрагування та інші розумові прийоми, людина перетворює знання про предмети дійсності.
Проте як не велике значення мислення, воно грунтується на даних, отриманих за допомогою органів почуттів. За допомогою мислення людина пізнає недоступні чуттєвого пізнання явища.
Операції мислення є: порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація, класифікація і систематизація.
Саме через порівняння починається пізнання об'єктів навколишнього світу. На порівнянні заснована угруповання явищ, предметів і подій, тобто класифікація, систематизація та інші розумові операції. Воно є засобом оцінки об'єктів у тому чи іншому відношенні, засобом встановлення зміни в ньому. Без порівняння не можна вичленувати їх істотні сторони, об'єднати, синтезувати їх за певною ознакою. Тут хочеться відзначити і те, що саме порівняння неможливе без аналізу і синтезу, абстракції і узагальнення.
Узагальнення. Узагальнення може здійснюватися на двох рівнях. Елементарний рівень узагальнення - це з'єднання подібних предметів за зовнішніми ознаками (генералізація). Узагальнення другого, більш високого рівня - це коли в групі предметів і явищ виділяють істотні загальні ознаки. Людина передбачає майбутнє завдяки узагальнень. Повною мірою узагальнення втілюється в понятті. При оволодінні поняттями ми відволікаємося від всіх випадкових ознак і властивостей об'єктів і виділяємо лише суттєві для цієї групи об'єктів властивості. Узагальнення - основна розумова операція, яка розкриває сутність явищ. Завдяки узагальнень дійсність відображається в чистому вигляді, звільненому від усього випадкового. Правильне узагальнення призводить до розуміння явищ, воно звільняє наші знання від обмежень чуттєвої конкретності і робить можливим використання їх у новій ситуації. Узагальнення засновані на порівнянні, на протиставленні істотного всьому випадковому, другорядного. Узагальнення можливо лише завдяки абстракції.
Абстракція - розчленування об'єктів і виділення в ньому окремих суттєвих в якому - небудь відношенні сторін. Операція переходу від чуттєвого відображення до виділення окремих зв'язків і відносин є абстракція. Вона пов'язана з уявної перегрупуванням реальних елементів та їх зв'язків. Всі абстракції - це поняття. У процесі абстракції людина відволікається від конкретного, щоб пізнати ту чи іншу сторону його сутності. Метою пізнання, як відомо, є практика, жива конкретна дійсність, тому на вищому етапі пізнання відбувається сходження від абстрактного до конкретного.
Конкретизація - пізнання цілісного об'єкту в усіх істотних взаємозв'язках. Це теоретичне відтворення цілісного об'єкта. Мислення виходячи з живого споглядання від конкретного, даного нам у чуттєвому досвіді, переходить до абстрактного, утворюються поняття і тільки потім здійснюється сходження до конкретного, коли окремі сторони об'єкта осмислюються на основі знань.
Класифікація - об'єднання предметів і явищ в групи на основі їх спільних ознак (види, роди, класи). Вона грунтується на порівнянні та узагальненні.
Систематизація - угруповання предметів з виділенням більш дрібних груп, видів і розрядів, виділення частин в цілому, встановлення взаємовідносин між окремими частинами.