- •1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
- •2. Дати класифікацію психічних явищ.
- •3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
- •4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
- •5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
- •6. Охарактеризувати структуру діяльності.
- •7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
- •8. Охарактеризувати види діяльності людини.
- •9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
- •10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
- •11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: з.Фройда, а.Адлера, в.Франкла, г.Олпорта, д.Келлі, а.Маслоу.
- •12. Розкрити стадії становлення особистості за е.Еріксоном.
- •13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
- •14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
- •15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
- •16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
- •17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
- •18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
- •19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
- •20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
- •21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
- •22. Назвати основні характеристики мислення.
- •23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
- •24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
- •25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
- •26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
- •27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
- •28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
- •29. Навести класифікацію видів уяви.
- •30. Розкрити механізми формування образів уяви.
- •31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
- •1 Методика "Червоно - чорна таблиця" ф.Д. Горбова
- •2 Методика "Пам’ять на числа" о. Мільєрана
- •3 Методика "Кількісні відносини" н. Кремера
- •32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
- •33. Охарактеризувати вольові дії.
- •34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
- •35. Проаналізувати теорії волі.
- •36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
- •37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
- •38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
- •39. Охарактеризувати основні види емоцій.
- •40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
- •41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
- •1. Позитивні емоції
- •2. Негативні емоції:
- •42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
- •43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
- •44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
- •45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
- •46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
- •47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
- •48. Порівняти конституційні типології характеру (к.Сіго, е.Кречмер, у.Шелдон).
- •49. Розкрити суть вчення і.П.Павлова про типи внд і темперамент.
- •50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
- •51. Класифікація рис характеру.
- •52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
- •53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за к.Леонгардом і а.Є.Лічко.
- •54. Розкрити чинники формування характеру.
- •55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
- •56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
- •57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
- •58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
- •59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
- •60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
- •61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
- •62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
- •63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
- •64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за а.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
- •65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
- •66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
- •67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
- •68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
- •69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
- •70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
2. Дати класифікацію психічних явищ.
3. Охарактеризувати основні галузі сучасної психології.
4. Проаналізувати основні напрямки психології: психологія свідомості, біхевіоризм, гештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, радянська психологія, гуманістична психологія.
5. Охарактеризувати розвиток психіки в тваринному світі.
6. Охарактеризувати структуру діяльності.
7. Визначте поняття «потреби» та охарактеризуйте їх види.
8. Охарактеризувати види діяльності людини.
9. Розкрити поняття «особистість» та її структуру.
10. Проаналізувати співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість», «індивідуальність».
11. Проаналізувати основні концепції розвитку особистості: З.Фройда, А.Адлера, В.Франкла, Г.Олпорта, Д.Келлі, А.Маслоу.
12. Розкрити стадії становлення особистості за Е.Еріксоном.
13. Визначити поняття «відчуття» та розкрити класифікацію основних видів відчуттів.
14. Проаналізувати основні властивості й закономірності відчуттів.
15. Охарактеризувати сприймання як пізнавальний психічний процес.
16. Розкрити взаємозв’язок відчуття і сприймання.
17. Охарактеризувати основні властивості сприймання.
18. Дати характеристику пам’яті як пізнавальному психологічному процесу.
19. Проаналізувати основні теорії пам’яті.
20. Дати характеристику основним видам пам’яті.
21. Визначити умови ефективного запам’ятовування.
22. Назвати основні характеристики мислення.
23. Розкрити взаємозв’язок мислення і мовлення.
24. Охарактеризувати основні види мислення: наочно-дійове, наочне-образне, словесно-логічне тощо.
25. Дати характеристику основним формам мислення: поняття, судження, умовисновки.
26. Охарактеризувати основні мислиннєві операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація.
27. Дати визначенню поняттю «увага» та охарактеризувати види уваги.
28. Дати характеристику уяви як психологічному процесу.
29. Навести класифікацію видів уяви.
30. Розкрити механізми формування образів уяви.
31. Назвати та охарактеризувати методики дослідження когнітивної сфери особистості.
32. Дати характеристику волі як свідомого регулювання поведінкою.
33. Охарактеризувати вольові дії.
34. Розкрити взаємозв’язок волі та свідомості.
35. Проаналізувати теорії волі.
36. Розкрити зміст структурних компонентів вольових дій.
37. Назвати і охарактеризувати вольові якості особистості.
38. Проаналізувати співвідношення понять «емоції» і «почуття».
39. Охарактеризувати основні види емоцій.
40. Проаналізувати основні теорії емоцій.
41. Назвати фактори, які обумовлюють формування позитивних і негативних емоцій.
42. Назвати і охарактеризувати методики дослідження емоційно-вольової сфери особистості.
43. Дати визначення і класифікацію здібностей.
44. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку здібностей (здібності, обдарованість, талант, геніальність).
45. Розкрити сутність біосоціальної природи здібностей.
46. Дати порівняльну характеристику психологічним характеристикам основних типів темпераменту (холеричний, сангвінічний, меланхолічний, флегматичний).
47. Розкрити сутність вчення про темперамент Гіппократа.
48. Порівняти конституційні типології характеру (К.Сіго, Е.Кречмер, У.Шелдон).
49. Розкрити суть вчення І.П.Павлова про типи ВНД і темперамент.
50. Розкрити сутність поняття «характер» і охарактеризувати його структуру.
51. Класифікація рис характеру.
52. Обґрунтувати взаємозв’язок темпераменту і характеру.
53. Проаналізувати типи акцентуацій характеру за К.Леонгардом і А.Є.Лічко.
54. Розкрити чинники формування характеру.
55. Запропонувати методики для виявлення конституційних диспозицій (темперамент) особистості.
56. Запропонувати методики для виявлення соціально-зумовлених диспозицій (характер) особистості.
57. Розкрити суть поняття «мотиви діяльності» і дати класифікацію мотивів діяльності.
58. Назвати і охарактеризувати методики дослідження мотиваційно-потребової сфер особистості.
59. Дати загальну характеристику мовлення та його видів.
60. Розкрити поняття спілкування, його загальні характеристики та запропонувати методи діагностики комунікативних потенціалів особистості.
61. Охарактеризувати структуру спілкування - комунікативну, інтерактивну та перцептивну сторони.
62. Дати класифікацію соціальних об’єднань у психології.
63. Проаналізувати малу групу як форму соціальної організованості.
64. Назвати і охарактеризувати рівні розвитку груп за А.В.Петровським (дифузна, просоціальна асоціація, колектив, асоціальна асоціація, корпорація).
65. Визначити соціально-психологічні явища у малій групі (лідерство, згуртованість, організованість тощо) та методи їх дослідження.
66. Розкрити поняття конфлікту та навести їх класифікацію.
67. Запропонувати стратегії конструктивного вирішення конфліктів.
68. Розкрити поняття сім’ї як соціально-психологічного феномену.
69. Виявити психолого-педагогічне підґрунтя ефективного професійного становлення та саморозвитку.
70. Проаналізувати проблему збереження психосоматичного здоров’я особистості.
1. Визначити предмет психології, її завдання та методи.
Предмет психології - це чітко визначений зміст, якість та закономірність, яка постає перед дослідником в реальності. Предмет сучасної психології окреслює в психіці (об'єкті) як найсуттєвіше ціннісно-цільове і діяльнісно-творче ставлення індивіда до власної психіки і до себе як до її суб'єкта. Але така орієнтація на власну психіку як на цінність має бути органічним додатком до орієнтації на все інше, що міститься у навколишньому світі.
Як і кожна наука, що є галуззю людського пізнання, психологія, крім предмета, має ще й свої методи дослідження.
Науковий метод складається зі змістовного синтезу методології, методик та прийомів дослідження.
Методологія включає в себе:
1) загальні точки зору, які повинен враховувати дослідник;
2) правила, яких він повинен дотримуватись у дослідженні;
3) засоби, якими він має користуватися.
Метод - це спосіб осягнення сутності предмета, пізнання за допомогою системи пізнавальних та перетворювальних засобів перетворювань і принципів.
За рівнем застосування методи поділяють на: універсальні і спеціальні.
Універсальними методами називаються ті методи, які використовуються не тільки в психології, айв інших галузях наукового знання.
За етапами психологічного дослідження виділяють: методи теоретичного дослідження (моделювання, реконструювання, типологічний метод); методи емпіричного дослідження предмета; методи аналізу, тлумачення та інтерпретації теоретичних та емпіричних даних дослідження.
До універсальної групи методів психологічного дослідження належать такі емпіричні методи: бесіда, інтерв'ю, анкетування, біографічний, вивчення продуктів діяльності та літературно-історичних джерел.
Бесіда - метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації.
Інтерв'ю - спосіб отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування. У психології цей метод поділяють на чотири види: діагностичний та клінічний, вільний та стандартизований.
Анкетування - метод соціально-психологічного дослідження за допомогою набору запитань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження. Методичним засобом для отримання інформації є анкета. Анкети бувають закриті, в них подаються варіанти відповіді; відкриті - без варіантів відповіді; анкети-віяла, в яких, окрім запропонованих варіантів, є місце для власної відповіді
Біографічний метод у психології використовує ретроспективний погляд на життя особистості за допомогою системи дослідження, діагностики та проектування життєвого шляху людини. Основним інструментом пізнання в даному методі виступає автобіографія. Автобіографії поділяються на спонтанні (копи ініціатива перегляду свого життя належить самій особистості) та провоковані(коли особистість спонукають розповідати про себе за визначеним планом).
Вивчення продуктів діяльності - це метод психологічного дослідження, спрямований на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини.
Розглядаючи групу спеціальних методів психологічної діагностики в сучасній психології, можна зазначити, що одним із провідних є метод тестування. Тест - це набір стандартизованих задач та запитань, що мають певну шкалу знань. Тестовий метод дає змогу з певною ймовірністю виміряти індивідуальні відмінності, встановити актуальний рівень розвитку необхідних знань, навичок, особистісних характеристик індивіда тощо.