- •Тема 1. Теоретичні основи психології
- •1. Психологія як наука про людину, її світ і діяльність
- •2. Предмет, етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології
- •Наукові концепції
- •3. Гуманістичні теорії особистості.
- •3. Галузі та міжпредметні зв'язки науки.
- •Тема 2. Людина як біосоціопсихічна система
- •1. Біологічне коріння психопроявів людини.
- •2. Генетика і спадковість у поведінці особи
- •3. Мозок і психіка. Фізичний та пізнавальний розвиток людини
- •4. Індивід, суб'єкт, особистість, індивідуальність, універсум
- •5. Вікові та сензитивні періоди розвитку людини
- •6. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.
- •Тема 3. Психологія я-концепції
- •1. «Я» як наукова проблема психології
- •2. Поняття про я – концепцію та її структуру.
- •1. Когнітивна складова чи Концепції Образ я.
- •3. Множина образів я.
- •4. Механізми психологічного захисту.
- •Тема 4 “Соціально-психологічна структура особистості”
- •Норми і їх значення в житті людини
- •Фактори, сфери, механізми та засоби соціалізації
- •Механізми соціалізації
- •Світогляд та його структура
- •Тема 4. Психологічна структура особистості
- •1. Структура особистості.
- •Характеристика психічних станів людини
- •Форми вияву афективної сфери особистості
- •Види станів
- •Комплімент (як елемент атракції)
- •Опосередкований комплімент.
- •Комплімент “мінус-плюс”.
- •Комплімент-критика.
- •Мова – це система словесних знаків. Вона включає в себе слова з їх значеннями і синтаксис – набір правил, за якими будується речення.
- •Прийоми ефективного слухання:
- •Конфлікт та його вирішення
- •Тема 6. Конфлікти та шляхи їх вирішення
- •1. Підходи до проблеми детермінації конфлікту
- •2. Історія розвитку конфліктологічних ідей
- •3. Поняття та анатомія конфлікту.
- •Анатомія конфлікту:
- •4. Динаміка розвитку конфлікту.
- •Динаміка розвитку конфлікту:
- •Симптоми ескалації конфліктів:
- •5. Типологія конфліктів. Типологія конфліктів
- •Основні види внутрішньоособистісних конфліктів
- •6. Стилі розв’язання конфліктів. Стилі розв’язання конфліктів (сітка томаса-кілмена)
- •Функції конфлікту
- •Тактики розв’язання конфлікту:
- •Наслідки конфліктів залежно від їхнього змісту:
- •Матеріали до теми „Становлення людини як біопсихосоціальної системи”
- •Основні етапи становлення психології як науки
- •Завдання сучасної психології
- •Значення психології та її особливості
- •Особливості психології як науки
- •Поняття про особистість
- •Структура особистості (за cjl Рубінштсйном)
- •Структура особистості (за к.К. Платоновим)
- •Структура особистості (за а.Г. Ковальовим)
- •Динамічна структура особистості
- •Концепції розвитку особистості:
- •На формування особистості впливають:
- •Рушійні сили розвитку особистості
- •Основні властивості особистості
Форми вияву афективної сфери особистості
Настрої, афекти, пристрасті розглядаються як форми вияву афективної сфери, афективних процесів, що розрізняються за тривалістю: від короткочасного афекту до настрою як поточного, тривалого стану і до пристрасті як перманентного, хронічного стану. За рівнем усвідомленості порядок розміщення змінюється: від пристрасті як найбільш усвідомленого стану до настрою й афекту як найменш усвідомлюваного. Щодо домінування психічних процесів за їх складністю і довільністю ці стани розміщуються від афекту, де домінують емоції, до настрою і до пристрасті як єдності емоції й волі.
Афект (від лат. аffektus – хвилювання, пристрасть) – короткочасне бурхливе переживання людини (гнів, лють, жах, відчай, раптова радість), під час якого знижується ступінь самовладання: дії та вчинки здійснюються за особливою емоційною логікою, а не за логікою розуму. Перебіг афекту супроводжується напруженою мімікою та жестикуляцією. В стані афекту послаблюється робота кори головного мозку, підвищується роль підкірки.
Депресія – (від лат. depressio -пригнічення, придушення) – стан душевного розладу, пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Характеризується негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних (пов’язаних з пізнанням) уявлень і загальною пасивністю поведінки. суб’єктивно людина в стані депресії відчуває насамперед важкі , неприємні емоції та переживання – туга, відчай. Потяги, мотиви, вольова активність різко занижені. В стані депресії мають місце думки про особисту відповідальність за різноманітні неприємні, важкі події, які відбуваються в житті людини чи близьких їй людей. Почуття вини за події минулого і відчуття безпомічності перед обличчям життєвих труднощів поєднуються з безперспективністю. Для поведінки в стані депресії характерна повільність, безініціативність, швидка втомлюваність. У важких, довготривалих станах депресії можливі спроби самогубства.
Настрій – це в значній мірі виражений емоційний стан людини, який існує впродовж тривалого часу і визначає її загальний тонус. Настрій є емоційною реакцією не на безпосередні наслідки певних подій, а на їхнє значення для людини в контексті її загальних життєвих планів, інтересів та очікувань.
Переживання – будь-який емоційно-забарвлений стан і явище реальної дійсності, які особистість перепускає через свою свідомість і які стають для неї подіями власного життя.
Пристрасть – сильне, глибоке й тривале почуття, яке ніби поглинає особистість.
Психогенії – розлади психіки, що виникають в результаті психічних травм. Травмуючий вплив може бути одноразовим, одномоментним, а може приймати характер відносно слабкого, але тривалого негативного впливу. Види психогеній: ятрогенія (надумана, нав’язана хвороба), іпохондрія(страх перед хворобою).
Фрустрація (від лат. frustratio – обман, розлад, крах планів) – психологічний стан людини, який викликається суб’єктивно неподоланими труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети чи до вирішення завдань; переживання невдачі, почуття розчарування, крах надій.