3. Поняття «стратегія підприємства». Стратегічні рішення на підприємствах та фактори впливу на їх прийняття.

Слово «стратегія» походить від грецького strategia (стратос -військо, аго – веду), тобто за походженням це військовий термін.

Стратегія підприємства – це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти

інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії,

довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного

використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості.

Управлінське рішення - це вибір цілі керування і значень керованих факторів, що забезпечують досягнення цієї цілі.

Для досягнення цілей організації в розпорядженні керівника маються людські, матеріальні, фінансові, інформаційні ресурси. На їхній основі формуються керовані фактори, що впливають на досягнення цілей керування. Саме якість ресурсів, способи й умови їхнього застосування складають предмет турботи будь-якого менеджера чи керівника в процесі керування організацією. Частина з них відноситься до зовнішнього середовища, а інша частина -- до внутрішнього середовища організації. Оскільки прийняття рішень залежить як від особистості керівників і їх психологічних особливостей, так і від об'єктивних умов, у яких він знаходяться, усі фактори, що впливають на цей процес, можна розділити на дві великі групи -- особистісні (суб'єктивні) і ситуаційні (об'єктивні)[7].

1.1 Особистісні фактории.. Особистісні фактори визначаються своєрідністю психічних процесів, станів і якостей керівника, який впливає на процес прийняття рішень. Тому їх можна представити у виді трьох рівнів, що відповідають традиційній психічній структурі особистості. До них відносяться психічні процеси, психічні стани і психічні властивості.

До індивідуальних властивостей відносяться конкретні форми, ступінь прояву і якісна своєрідність загальних характеристик особистості. Наприклад, швидкість переробки інформації обмежена у всіх людей, але кожна людина має індивідуальні межі цього обмеження.

1.2 Ситуаційні фактории…… Прийняття рішень залежить не тільки від психологічних особливостей керівників, але також від ситуаційних факторів, тобто конкретних обставин, у яких приймається управлінське рішення. Ця група містить у собі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища організації, що впливають на розробку, оцінювання, вибір і реалізацію альтернатив[10].

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ. Можна виділити дві складові зовнішнього середовища, що по-різному впливають на діяльність організації і прийняття управлінських рішень. Вони носять назви макросередовище і безпосереднє оточення (чи ділове середовище) організації .

Макросередовище включає фактори, які виконують опосередкований вплив на організацію. До них відносяться економічні умови, політика, право, соціокультурні, технологічні, природно-географічні фактори.

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ. У процесі прийняття управлінських рішень будь-який керівник змушений враховувати не тільки зовнішні фактори, але і ситуацію, що склалася всередині організації. Ця ситуація характеризується набором внутрішніх факторів, чи перемінних, котрі включають цілі, структуру, культуру, процеси і ресурси організації.

1.3 Класифікація невизначених факторів: тут невизначеність середовища,особистісна невизначеність, випадкові фактори, невипадкові фактори.