Протокол маршрутизації egp (Exterior Gateway Protocol).
EGP (скор. від англ. Exterior Gateway Protocol, протокол зовнішнього шлюзу) - застарілий протокол обміну інформацією між маршрутизаторами кількох автономних систем.
Для реалізації своїх функцій протокол використовує систему наступних повідомлень:
Придбання сусіда (Neighbor Acquisition). Перш ніж почати отримувати інформацію від зовнішніх маршрутизаторів, необхідно встановити, який маршрутизатор є сусіднім.
Досяжність сусіда (Neighbor reachability). Для маршрутизаторів, які виконують функції зв'язку різних доменів мереж, важливо володіти самою останньою інформацією про роботу своїх сусідів. Якщо маршрутизатор виявляє, що який-небудь шлюз не функціонує, йому необхідно негайно припинити потік даних до цього шлюзу. Для цих цілей і використовується даний тип повідомлень.
EGP-протокол підтримує два види повідомлень цього типу - повідомлення привітання (hello) і відповіді на вітання (i heard you).
Протокол маршрутизації bgp
BGP це протокол зовнішніх маршрутизаторів, призначений для зв'язку між маршрутизаторами в різних автономних системах. BGP замінює собою старий EGP, який використовувався в ARPANET.
Системи, що підтримують BGP, обмінюються інформацією про доступність мережі з іншими BGP системами. Ця інформація включає в себе повний шлях по автономним системам, по яких повинен пройти трафік (потік даних), щоб досягти цих мереж. При цьому виникає можливість легко обходити петлі маршрутизації, а також спрощується процес прийняття рішень про маршрутизації.
Основна перевага використання BGP в Internet полягає в зменшенні транзитного трафіку. BGP дозволяє використовувати маршрутизацію, засновану на політичних рішеннях (policy-based routing). Всі правила визначаються адміністратором автономної системи і вказуються в конфігураційних файлах BGP. BGP відрізняється від RIP або OSPF тим, що BGP використовує TCP в якості транспортного протоколу. Дві системи, що використовують BGP, встановлюють TCP з'єднання між собою і потім обмінюються повними таблицями маршрутизації BGP. Поновлення представляються у вигляді змін таблиці маршрутизації (таблиця не передається цілком). Кожна автономна система ідентифікується 16 або 32-бітним номером. BGP визначає вихід з ладу каналу або хоста на іншому кінці TCP з'єднання шляхом регулярної відправки повідомлення "залишайся в живих" (keepalive) своїм сусідам. Рекомендований час між цими повідомленнями становить 30 секунд.
Принципи групового мовлення. Формат групової адреси. Область дії групових адрес.
Основной целью группового вещания является создание эффективного механизма передачи данных от одного источника нескольким получателям. Для решения этой задачи могут использоваться несколько подходов, например индивидуальная рассылка, широко вещательная рассылка, привлечение сервисов прикладного уровня.
При индивидуальной рассылке (unicast) на основе уникальных адресов источник данных, которые надо доставить некоторой группе узлов, генерирует их в количестве экземпляров, равном количеству узлов-получателей, состоящих в данной группе (рис. 18.10). То естьпередача по принципу «один ко многим» сводится к нескольким передачам «один к одному.
При широковещательной рассылке (broadcast) станция направляет пакеты, используя широковещательные адреса.
В случае привлечения сервисов прикладного уровня функции по обеспечению групповой доставки перекладываются на самих членов группы. То есть,источник генерирует один экземпляр данных и, используя индивидуальный адрес, передает данные одному из членов группы, который генерирует копию и направляет ее другому члену группы и т. д
Адреса IPv4 из диапазона 224.0.0.0-239.255.255.255 относятся к классу D и они зарезервированы для групового вещания. Адреса из этого диапазона используются:
□ для идентификации групп;
□ для идентификации адресов источников группового вещания (в рамках модели
SSM);
□ для административных нужд при реализации группового вещания.
Відображення групових адрес IP на групові адреси Ethernet. Неоднозначність відображення адрес
ІP-адреса групи відображається на групову адресу Ethernet шляхом розміщення 23молодших бітів адреси ІP у 23 молодших біта групової адреси Ethernet 01-00-5E-00-00-00 (шістнадцятковий). Оскільки значуща частина групової адреси ІP
містить 28 біт, кілька груп хостів можуть відображатися на одну групову адресу
Ethernet.
Матеріал лекції:
від 00:00:5e:00:00:00 до 00:00:5e:ff:ff:ff
блок MAC- адрес, закріплених за IANA (Internet Assigned Numbers Authority) — «Адміністрація адресного простору Інтернет» .
від 00:00:5e:00:00:00 до 00:00:5e:7f:ff:ff
половина з них відведена для групової адресації.
Оскільки 01 - ознака групового MAC - адреси, маємо наступний діапазон для відображення групових IP- адрес :
від 01:00:5e:00:00:00 до 01:00:5e:7f: ff: ff
Неоднозначність відображення адрес:
Вирішення проблеми неоднозначності адрес:
Мережевий інтерфейс може прийняти не призначений йому кадр
Модуль IP перевіряє адресу, вказану в заголовку IP, порівнюючи його з власною груповою адресою
Навіть при такій надмірності групова адресація набагато ефективніше широкомовлення.
Протоколи групового мовлення (IGMP, DVMRP, MOSPF, PIM-SM).
Протокол IGMP используется исключительно при взаимодействии непосредственно связанных друг с другом маршрутизатора и хоста, когда последний выступает (или желает выступать) в роли получателя трафика группового вещания.
К основным функциям протокола IGMP относятся оповещение маршрутизатора о желании хоста быть включенным в группу и опрос членов группы.
Протокол MOSPF (Multicast extensions to OSPF — расширения протокола OSPF для группового вещания), описанный в спецификации RFC 1584, опирается на обычные механизмы OSPF для поддержки группового вещания. MOSPF-маршрутизаторы добавляют к информации о состоянии связей, распространяемой по протоколу OSPF, данные о членстве в группах узлов в непосредственно присоединенных сетях. Эти данные рассылаются по сети в дополнительном сообщении о членстве в группе (group membership). В результате помимо топологии связей, MOSPF-маршрутизаторам становится известно о наличии членов каждой из групп в каждой подсети области. На основании этой информации маршрутизатор находит дерево кратчайших путей для каждой группы. Это позволяет распространять групповые пакеты не широковещательно, а по кратчайшим путям от источника до подсетей, в которых есть активные члены группы.
Протокол PIM-SM является одной из двух версий протокола PIM (Protocol Independent Multicast — независимое от протокола групповое вещание), описываемого в спецификации
RFC 2362:
Главной особенностью протокола PIM-SM является то, что он рассчитан на работу в разряженном режиме, то есть он посылает групповые пакеты только по явному запросу получателя. Для доставки данных каждой конкретной группе получателей протокол PIM-SM строит одно разделяемое дерево, общее для всех источников этой группы.
Наведіть переваги та недоліки використання приватних комп’ютерних мереж.
Переваги технології VPN
1 При об'єднанні локальних мереж в загальну VPN мережу ви можете отримати цілком працездатний загальний простір при мінімальних витратах і високій мірі захисту.
2 Використання шифрування інформації при передачі усе це проходить абсолютно непомітно для користувача і нічим не відрізняється від роботи в локальній мережі. Окрім цього VPN є чудовим способом організації доступу окремого комп'ютера в локальну мережу компанії.
3 Можливість працювати віддалено за допомогою спеціальної програми ви можете з'єднатися з VPN- шлюзом вашої локальної мережі і працювати так само як будь-який інший співробітник вашої компанії знаходиться в офісі.
4 Це не лише украй зручно, але і досить дешево.
Недоліки технології VPN
Одними з небагатьох недоліків, які має технологія VPN, є необхідність закупівлі невеликої кількості устаткування і програмного забезпечення, а також збільшення об'ємів зовнішнього трафіку. Втім ці витрати досить невеликі і враховуючи величезну кількість переваг VPN, з ними цілком можна миритися.
Основні підходи щодо організації віртуальних приватних мереж.
1 Удаленный доступ отдельно взятых сотрудников к корпоративной сети организации через модем либо общедоступную сеть.
Организация такой модели виртуальной частной сети предполагает наличие VPN-сервера в центральном офисе, к которому подключаются удаленные клиенты. Удаленные клиенты могут работать на дому, либо, используя переносной компьютер, из любого места планеты, где есть доступ к всемирной паутине.
2 Связь в одну общую сеть территориально распределенных филиалов фирмы. Этот способ называется Intranet VPN.
При организации такой схемы подключения требуется наличие VPN серверов равное количеству связываемых офисов. Данный способ целесообразно использовать как для обыкновенных филиалов, так и для мобильных офисов, которые будут иметь доступ к ресурсам «материнской» компании, а также без проблем обмениваться данными между собой.
3 Так называемый Extranet VPN, когда через безопасные каналы доступа предоставляется доступ для клиентов организации. Набирает широкое распространение в связи с популярностью электронной коммерции. В этом случае для удаленных клиентов будут очень урезаны возможности по использованию корпоративной сети, фактически они будут ограничены доступом к тем ресурсам компании, которые необходимы при работе со своими клиентами, например, сайта с коммерческими предложениями, а VPN используется в этом случае для безопасной пересылки конфиденциальных данных. Средства защиты информации – протоколы шифрования.
Наведіть основні вимоги, що висуваються до загальнодоступних мереж на базі яких будуються VPN мережі.
Все задачи администрированиядолжны решаться администратором безопасности - пользователь должен быть исключен из схемы администрирования,
Должна предоставляться возможность шифрования виртуальных каналов связи, как в составе ЛВС, так и каналов сети общего пользования,
процедура генерирования ключей шифрования и их распределения в сети должна осуществляться сервером VPN автоматически с минимально возможным періодом
VPN на базі IP-мережі.
IP VPN — это создание виртуальных частных сетей связи на базе IP-сети с использованием технологии MPLS (Multi Protocol Label Switching), которая позволяет объединять удалённые офисы Клиента в единую защищенную корпоративную сеть с полным спектром телекоммуникационных услуг и гарантией качества обслуживания.
По сравнению с другими технологиями, на базе которых также строятся VPN (например, Frame Relay, выделенные подключения, шифрование трафика в Интернет), MPLS является самой эффективной для передачи IP-трафика и, соответственно, оптимальна для работы в сети IP-ориентированных приложений.
Возможности технологии MPLS позволяют сети IP VPN быть гибкой и многофункциональной. Без значительных затрат (в сравнении с арендой и, тем более, прокладкой каналов) в виртуальной частной сети реализуется любая топология от «звезды» до «каждый с каждым». В сети функционируют любые системы, поддерживающие IP-протокол, то есть подавляющее большинство существующих приложений. При этом в IP VPN, в отличие от публичных сетей, гарантируются параметры качества связи (Quality of Service). IP VPN решения наиболее предпочтительны и позволяют создать оптимальную корпоративную сеть, как с технологической, так и с экономической точки зрения.