
- •1. Вступ
- •2. Тематичне планування навчальної дисципліни
- •3. Модуль і. Поняття про математичні моделі і методи їх побудови
- •4. Модуль іi. Застосування математичних моделей для
- •5. Теоретичні відомості
- •6. Постановка задачі оптимізації
- •7. Хід розв’язання
- •Завдання для самостійної роботи
- •9. Перелік питань, що виносяться на залік
- •10. Список рекомендованої літератури
- •Зразок оформлення титульної сторінки
- •Тираж 50 прим. Зам. 675
- •Луцького національного технічного університету
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
7. Хід розв’язання
На першому кроці виберемо довільний варіант структури ПА. Відобразимо його множиною Х1 :
Х1 = {х21; х61; х81; х91; х101},
Наступним
кроком є визначення відповідних відношень
по кожному хі
із множини Х1
та розташування їх в порядку зростання:
<
<
<
<
.
Початковий опорний план визначимо наступним чином: нехай х101 =1, оскільки найменше. Віднімаючи від сумарної граничної вартості вартість даного ФМ, одержимо вартість, яка розділиться між рештою ФМ даної множини, тобто:
х101
=1,
=
22700 − 1470 = 21230;
х91
= 1,
= 21230 − 1560 = 19670;
х61
=1,
= 19670 − 8900 = 10770.
Для наступного ФМ v21 = 11050 > = 10770, тому х21 набуде дробового значення, а ФМ х81, що залишився, позначимо нулем.
Таким чином, початковий опорний план:
.
Так як ФМ х21 вичерпав закладений ресурс по вартості і не задовольняє умові задачі, замінимо його на еквівалентний – х22. Тоді множина, яку розглядатимемо далі, буде включати в себе:
Х2 = {х22; х61; х81; х91; х101}.
При
порівнянні відношень
в даному випадку одержимо:
<
<
<
<
.
Отож,
х101
=1,
=
=
21230;
х91
= 1,
=
=
19670;
х21
= 1,
=
19670 – 5600 = 14070;
х61
= 1,
=
14070 – 8900 = 5170;
v81 = 10100 > = 5170, тому ФМ х81 буде мати дробове значення.
Таким чином, новий опорний план:
.
Міркуючи аналогічно, ФМ х81 замінимо на х82. Так як він виконує одразу дві функції, то із множини Х2 вилучимо ФМ х101. Отож, наступний варіант структури ПА представимо множиною:
Х3 = {х22; х61; х82; х91}.
Тоді
<
<
<
,
отож,
х91
= 1,
=
22700 − 1560 = 21140;
х22
= 1,
= 21140 – 5600 = 15540;
х82
= 1,
= 15540 – 12040 = 3500;
v61 = 8900 > = 3500, тому ФМ х61 − дробовий.
Таким чином, опорний план:
.
Замінимо ФМ х61, що має дробове значення, на х62. Одержимо:
Х4 = {х22; х62; х82; х91}.
При цьому
<
<
<
,
Тоді
х91
= 1,
=
=
21140;
х22
= 1,
=
= 15540;
х62
= 1,
= 15540 – 9380 = 6160;
v82 = 12040 > = 6160, звідси:
.
Введемо чергову заміну. Замість ФМ х82 підставимо х83. Врахуємо, що зникає потреба у включенні ФМ х9 до розглядуваного варіанту структури ПА, оскільки ФМ х83 та х9 виконують одну і ту ж функцію. Отримаємо множину:
Х5 = {х22; х62; х83; х101}.
Тоді
<
<
<
,
х101
= 1,
=
22700 – 1470 = 21230;
х22
= 1,
=
21230 − 5600 = 15630;
х62
= 1,
= 15630 – 9380 = 6250;
v83 = 13200 > = 6250, тому:
.
Далі замінюємо ФМ х83 на х84. В даному разі виключаємо з розгляду ФМ х9 та х10. Отримаємо множину:
Х6 = {х22; х62; х84}.
Причому
<
<
.
Тоді
х22
= 1,
=
22700 − 5600 = 17100;
х84
= 1,
= 17100 – 14020 = 3080.
v62 = 9380 > = 3080, тож опорний план:
.
Як
бачимо, обидва типорозміри ФМ, що
призначені для повздовжнього зварювання
(х61
та
х62),
набули дробових значень. Однак, виконання
даної функції є обов’язковою при
здійсненні технологічного
процесу пакування, тому виключити цей
ФМ зі складу ПА неможливо, тож необхідно
вибрати той із них, який більшою мірою
задовольняє умові задачі, тобто при
<
перевагу слід надати елементу х61.
Віднімемо його вартість від початкової
граничної і одержимо:
=
27700
− 9200 = 18500.
Приймемо як обмеження по вартості для решти ФМ, які формуватимуть структуру ПА при подальшому розрахунку.
Надалі
слід перейти до розгляду наступного по
величині відношення
ФМ. Проте, у даному випадку ним є ФМ х8,
всі типорозміри якого вже були використані
при генеруванні варіантів структури
ПА, тоді як ФМ х23
ще не був розглянутий. Підставимо його
в множину Х6
замість х22,
тоді будемо мати:
Х7 = {х23; х61; х84}.
Оскільки ФМ х61 уже вибраний, порівнювати його з іншими ФМ даної множини недоцільно.
Таким чином,
<
;
х23
= 1,
= 18400 − 3540 = 14860;
х84
= 1,
= 14860 − 14020 = 840.
Одержимо опорний план:
.
Множина
не містить нульових та дробових елементів,
що відповідає умові задачі.
Варіант структури у складі ФМ х92, що залишився нерозглянутим, не перевіряємо, так як при одержаному варіанті структури, відображеному множиною Х7, виконання його функції передбачене ФМ х84.
Таким чином, можемо вважати, що
Х7 = {х23; х61; х84} = Хопт ,
тому приймемо множину Х7 розв’язком задачі.
Варіанти структур ПА, одержані в процесі розв’язування задачі, а також числові розв’язки по них зведені в табл. 2. Послідовність вибору ФМ та отримані результати по варіантах компонувань представлено на рис. 3.
Таблиця 2
Варіанти структури пакувального автомату
Варіант структури пакувального автомату |
Функціональні модулі, що формують структуру пакувального автомату |
Сумарна вартість vіΣ |
Сумарний КВГΣ |
Х1 |
х21, х61, х81, х91, х101 |
33080 |
0,1338 |
Х2 |
х22, х61, х81, х91, х101 |
33550 |
0,1026 |
Х3 |
х22, х61, х82, х91 |
28100 |
0,1131 |
Х4 |
х22, х62, х82, х91 |
28580 |
0,1335 |
Х5 |
х22, х62, х83, х101 |
29650 |
0,1452 |
Х6 |
х22, х62, х84 |
29000 |
0,1256 |
Х7 |
х23, х61, х84 |
26460 |
0,1259 |
Рис. 3. Послідовність вибору функціональних модулів при генеруванні варіантів компонувань пакувального автомату