33. Які характеристики геологічних тіл позначаються на геологічних картах кольром?

На стратифікованих картах - вік.

На не стратифікованих – склад.

На картах четвертинних відкладів – генетичний тип.

35. Індекси магматичних (стратифікованих і нестратифікованих утворень). Нестратифіковані:Колір – склад. Краб – склад. Індекс – вік, комплекс, склад.

	Норм луж	сублужнчі	лужні
Кислі	червон	Світло корич	Різні відтінки оранчевого
середні	оранж	Темно корич
основні	зелен	салатовий
ультроосновні	фіолет	Прозоро фіолетовий

Набір інтрузивних тіл, які характерезуються спільністю складу,будови є одновіковим (одночасним) утворилися з одного магматичного джерела, в один етап сторження або гранітизації чи ультрометаморфізації –комплекс.

α ₁О₁bd

комплекс βТ₁ –дайка

червоним коліром

склад

вік

Фаза сторження

Стратифіковані:Колір, індекс – вік, крап – склад.

К ₁v

ярус

Система відділ

36. Індекси четвертинних утворень. Колір – генетичній тип. Крап – склад. Індекс – генет. тип, вік. На картах четвертинних відкладів усі до четвертинні відклади позначаються фіолетовим.

aP_IIdf - алювіальний середній плейстоцен дифінський кліматоліт

генотип вік кліматоліт

37.Чим відрізняються масштабні і позамасшабні умовні позначення? Масштабними умовними знаками зображаються об'єкти, горизонтальні розміри яких можуть бути виражені в масштабі карти. Масштабний умовний знак показує границю поширення об'єкту у вигляді лінії того чи іншого малюнку і характеризує самий об'єкт за допомогою кольору обмеженої площі, літерно-цифрових пояснень чи шляхом розставлення однакових позначок всередині. Позамасштабними (чи точковими) умовними позначеннями показують на картах об'єкти, які займають на місцевості дуже малу площу, що не виражається в масштабі карти, розташування яких фіксується на карті точкою (криниця, окреме дерево, ін.). Рисунок знаку має або правильну геометричну форму, або схематично відтворює зовнішній вигляд об'єкта.

38. Структурно-тектонічні умовні позначення

39. Що на геологічних картах позначається крапом? За допомогою штрихових знаків (крапу) показують склад ефузивних та метаморфічних порід. Крап використовують і для показу генетичних типів відкладів (континентальні, льодовикові, лагунні і т. д.) або їх складу (вапняки, мергелі, пісковики тощо).

41. Оглядові карти мають масштаб 1:1000000 і дрібніше. На них, на спрощеній

топооснові, зображують загальні риси геологічної будови окремих регіонів,

держав, континентів і земної кулі в цілому. Вони складаються на підставі

узагальнення більш великомасштабних карт.

42. Дрібномасштабні(1:100 000-1:50 000) дають уявлення про геологічну будову і закономірності розповсюдження . Топографічна карта - зменшене і узагальнене зображення земної поверхні, створене за єдиною математичній основі і оформленню, передає розміщення і властивості основних природних і соціально-економічних об'єктів місцевості.

43. Крупномасштабні 1:10 000 - 1:100 000.Топографічна карта - зменшене і узагальнене зображення земної поверхні, створене за єдиною математичній основі і оформленню, передає розміщення і властивості основних природних і соціально-економічних об'єктів місцевості.

44. Номенклатура геологічних карт. Номенклатура аркушів карти – позначення окремих аркушів за визначеною системою. У основі трапецевидного розграфлення лежить карта масштабу 1:1 000 000. На кожному аркуші карти зображено земну поверхню у вигляді трапеції, сторонами якої є зображення меридіанів і паралелей відповідно 4° по широті і 6° по довготі. Номенклатура аркушів цієї карти складається з великої літери латинського алфавіту – A, B, C, D..., Z, які позначають відповідні 4-градусні широтні смуги – пояси, відлічувані від екватора до полюсів, і арабської цифри 1, 2, 3, 4...., 60, які позначають номера 6-градусних вертикальних смуг, що відлічуються із заходу на схід проти годинникової стрілки від меридіана з довготою 180 °. 1:1000000 -F-33; 1:500000 -F-33-А; 1:200000 -F-33-ІІІ׀; 1:100000 - F- 33-16; 1:50000 -F-33-16-Б; 1:25000 - F- 33-16-Б-а; 1:10000 F- 33-16-Б-а-1; 1:500 F- 33-16-(223); 1:2000 - F- 33-16-(22-д).

46. Деформація геологічних тіл – зміна відносного положення частинок порід, що викликає зміни розмірів, об’єму, форми ділянок масиву гірських порід. Відбувається в результаті дії статичних ( гірничий (літо статичний) тиск) чи динамічних (тектонічні рухи) навантажень; викидів вугілля та газів, вибухових робіт, термічного розширення, фазових перетворень, електричних і магнітних впливів у процесі ведення гірничих робіт.