1.Структурна геологія – розділ тектоніки, що вивчає морфологію, закономірності розміщення й просторові співвідношення структурних форм у земній корі, a також деформаційні процеси, які привели до цих співвідношень. 

2.Об’єкт досліджень структурної геології – верхня частина земної кори, яка відкрита для прямих геологічних спостережень або може бути реконструйована за допомогою геофізичних досліджень та фізикоматематичного моделювання.

3.Предмет структурної геології – морфологія геологічних тіл (форма, розміри, характер залягання); дислокаційні процеси (механізми утворення структур, динаміка їх становлення, тиско-темперарурні умови (РТ-умови)); структурні парагенезиси і структурно-речовинні характеристики дислокованих тіл.

4.Завдання структурної геології:

-згальногеологічні (всі аспекти організації геологічного середовища)

-прикладні (геологічне картування, пошуки та розвідка корисних копалин, структурний контроль при розробці родовищ, еволюція геологічної структури в часі).

5.Яка різниця між структурною геологією, тектонікою і геотектонікою?

Структ. геологія – локальний структурний аналіз.

Тектоніка – регіональний.

Геотектоніка – глобальний.

Різниця полягає у розмірі геологічних тіл, які вони досліджують, а як наслідок і у масштабах картування:

Стр. геол.. – малі структурні форми на рівні окремих або групи відслонень, окремі зразки гірських порід (також під мікроскопом); крупно масштабне картуванн.

Тектоніка – геолог. тіла, що виділяються при дрібно-середньомасштабному картуванні.

Геотектоніка – крупні геологічні тіла планетарного рівня, земна кора; дрібномасштабне.

7.Структурна геологія тісно пов’язана із геологічним картуванням оскільки вона постачає дані для побудови геологічних карт.

8.Що означає латинське structure?

Structure – з латинської «будова, розташування, порядок».

9.Під терміном «структура» в стр. геолог. розуміються просторове розташування гірських порід і порушення їх залягання, що виникли головним чином в результаті тектонічних рухів.

10. Коли структурна геологія починає становитись в ранзі самостійної геологічної дисципліни? Що було причиною відокремлення її в окрему галузь? Поштовхом до відокремлення структурної геології в окрему дисципліну була потреба в гірській сировині. У XVII-XVIII ст. структурна геологія починає встановлюватися в ранзі окремих наук. Існує три етапи розвитку структурної геології: I-етап – збираються і узагальнюються знання про закономірності і характер залягання, форми геологічних тіл; II–етап – започатковується геологічного картування, складання геологічної карти вимагає виділення геологічних тіл, дослідження форми, розмірів та характеру їх залягання і всіх аспектів морфологічної характеристики; III-етап (сучасний) – дослідження механізмів структуроутворення та їх еволюції, генетичні характеристики геологічних структур.

11. Петрологічні методи дослідження у структурній геології.

Методи структурної петрології падають можливість визначити роль та місце в природних деформаціях мінеральних перетворень гірських порід, при цьому особливе місце в ньому посідає мікроструктурний аналіз, за допомогою якого визначають вторинні, що зумовлені деформаціями, орієнтації зерен та кристалографічних елементів окремих породоутворюючих мінералів.

12.Петрофізичні методи дослідження у структурній геології.

Петрофізичні методи застосовують для визначення кількісних характеристик деформацій на основі вивчення фізичної анізотропії (неоднорідності пружних та інших властивостей за основними структурно- кінематичними напрямками) порід.

13.Порівняльні та порівняльно-історичні методи дослідження у структурній геології.

Базується на порівнянні та простеженні однотипних або генетично споріднених структурних форм.

14.Геофізичні методи дослідження у структурній геології.

Геофізичні методи використовуються для визначення форм залягання геологічних тіл, які закриті для прямих геологічних спостережень,за допомогою граві-, магніто- та електророзвідки, а також інших методів геофізики та різних типів каротажу свердловин.

15.Тектонофізичні методи дослідження у структурній геології.

Тектонофізичні методи дозволяють визначити характер палеополів напружень та напрямів дії структуроутворюючих сил у пружному середовищі. Для цього будуються спеціальні та оюємні (стереографічні)діаграми деяких найважливіших елементів деформацій (тріщин, сланцюватості, кристалографічних елементів мінералів)

16.Методи фізики твердого тіла у структурній геології.

Дозволяють досліджувати механізми деформацій геологічних тіл, встановлювати особливості динаміки та кінематики структуроутворюючих процесів.

17.Дистанційні методи дослідження у структурній геології.

Різноманітні аеро-космозйомки: застосовуються для визначення архітектури певних ділянок верхньої частини земної кои і в тому числі форм залягання геологічних тіл, які виділяють за допомогою дешифрування (розпізнання) на космо- та аерофотознімках, а також деяких фотоелектронних та електронних зображеннях поверхні Землі.

18.Місце структурної геології в системі геологічних знань.

Структурна геологія являється однією з головних галузей в системі геологічних знань. Оскільки вона вирішує такі питання: пошуки та розвідка корисних копалин, структурний контроль при розробці родовищ, еволюція геологічної структури в часі, за допомогою структурної геології проводиться геологічне картування.

19.Напрямки розвитку структурної геології

20.Геологічна карта - зменшене, генералізоване, умовне зображення геологічних тіл і їх ознак, процесів і явищ на топографічній основі; особливий вид моделей, які графічним способом представляють інформацію про реально існуючі геологічні тіла, їх комплекси, вік, склад, форму залягання. (КГЗ – карти геологічного змісту) Геологічні карти складають в результаті геологічної зйомки або шляхом обробки та узагальнення геологічної інформації, яка накопичилась при проведенні різноманітних геологічних досліджень.

21. Мета геологічного картування: складання геологічної карти, яка об’єктивно і максимально точно передає реальну геологічну обстановку певної території та є її несуперечливою графічною моделлю.