Навести класифікацію технологічного обладнання, що використовується при проведенні то і р автомобіля

Класифікація технологічного обладнання

До підйомного обладнання відносяться: підйомні механізми – деталі та лебідки; крани – прольотні та стрілові; підйомники – електромеханічні та електрогідравлічні. Це обладнання застосовують для піднімання, переміщення та подачі у потрібне місце автомобілів та їх агрегатів, а також для піднімання і утримання в піднятому стані автомобіля з метою забезпечення вільного доступу до всіх вузлів та агрегатів при огляді і ремонті.

До транспортного обладнання відносяться гаражні ланцюгові конвеєри: несучі, штовхаючі і ведучі – підвісні та підлогові. Це обладнання застосовується для транспортування автомобілів та їх агрегатів при ТО і ремонті. Конвеєри забезпечують сталу та потрібну швидкість руху автомобілів і їх агрегатів та зменшують забруднення повітря робочої зони. Завантаження і розвантаження конвеєра відбуваються без зупинки при безперервному русі робочого органу.

Обладнання для проведення складальних операцій призначене для забезпечення механізації збірно-розбірних операцій при виконанні ТО та ремонту автомобілів. До цього обладнання відносяться: ручні інструменти, силові та інерційно-ударні гайковерти, автомати і напівавтомати для складання різьбових з’єднань (закручування і відкручування гайок, болтів, шпильок).

2,3,4 Навести класифікацію оглядових канав та обґрунтувати доцільність використання в зонах ТО і Р. Види канав, схеми канав, вимоги.

Оглядові канави використовують при проведенні ТО, ремонті, діагностуванні та контролю якості ремонту автомобіля. Канави забезпечують одночасно фронт робіт знизу, збоку і зверху.

По ширині канави діляться на вузькі і широкі.

За способом заїзду автомобіля на канаву і з’їзду з неї – на проїзні і глухі (тупикові).

За будовою канави діляться на між колійні і бокові, з колійними мостами і виважуванням коліс, траншейні і ізольовані.

Будова канав залежить від конструкції автомобіля, технологічного обладнання і призначення постів.

Довжина канави повинна бути більшою за довжину автомобіля: вузької на 0,5...0,8 м, а широкої на 1,0...1,2 м. Глибина канави складає для легкових автомобілів 1,4...1,5 м, а для вантажних автомобілів і автобусів 1,2...1,3 м.

Ширина вузьких канав складає при залізобетонних ребордах 0,7...0,9 м, а при металічних – 0,9...1,1 м. Бокові канави виконуються глибиною 0,8...0,9 м, шириною не менше 0,6 м.

Канави повинні мати вхід із ступінчастими драбинами, розміщеними за межами робочої зони. Для безпечного заїзду автомобіля з боків канави встановлюють направляючі реборди, а із торця (із сторони заїзду) – відбійник, який вирівнює напрям коліс. Реборди бувають металічними або залізобетонними висотою до 150 мм. В кінці глухої канави роблять упори.

Паралельні вузькі канави з’єднуються відкритою траншеєю. Ширина траншеї 1...2 м, глибина до 2 м. Траншеї огороджують перилами висотою не менше 0,9 м, а через канави зі сторони траншеї (за межами робочої зони) встановлюють перехідні містки. Траншеї повинні мати не менше одного виходу на 2...3 канави. В нішах стін оглядових канав встановлюють освітлення.

Крім того, канави повинні вентилюватися і обігріватися теплим повітрям в зимовий час.

Будова вузьких канав показана на рис.1.26.

Переваги оглядових канав:

1. порівняно невисока вартість;

2. малі експлуатаційні витрати;

3. можливість виготовлення власними силами;

4. відсутність обмеження на вантажопідйомність;

5. менша, порівняно з підйомниками, висота приміщення;

6. широкий фронт робіт.

Недоліки оглядових канав:

1. нездорові умови праці;

2. менша зручність робіт;

3. великі затрати при переплануванні приміщення;

4. неможливість розташування на поверху вище першого та при наявності підвалів.