25. Міжнародна економічна інтеграція в регіонах світу

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв'язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному його етапі зближуються національні економічні й політичні структури групи країн, формуються форми взаємодії між ними на основі економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємо-пристосування всіх структур національних господарств. Інтеграція має декілька рівнів: а) взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення ТНК, МНК); б) взаємодія на рівні держав; в) взаємодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн; г) інтеграційне угруповання як результат міжнародного об'єднання. Для розвитку інтеграційних процесів необхідна наявність низки об'єктивних та суб'єктивних передумов, головними з яких є: а) сучасна НТР, яка об'єктивно зумовлює формування міждержавного господарського простору з оптимальним поєднанням можливостей і потреб національних економік; б) соціально-економічна однорідність національних господарств, що підлягають об'єднанню; в) близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються; г) досить тривалий період і досвід взаємного економічного співробітництва групи країн; д) цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій, соціальних груп і класів щодо інтеграційних процесів. Важливе значення для розвитку міжнародної економічної інтеграції має наявність спільних кордонів, спільних історичних, культурних та інших умов існування. У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів: 1 — зона вільної торгівлі; 2 — митний союз; 3 — спільний ринок; 4 — економічний союз; 5 — повна інтеграція. Кожний із наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості. Як правило, утворення інтеграційних об'єднань починається з простіших форм. Все залежить від того, які завдання ставлять перед собою країни — учасниці утворюваних інтеграційних об'єднань: відновлення економічного потенціалу; прискорення НТП; укріплення позицій на світовому ринку чи інше. власне інтеграційного угруповання. Інтеграційні процеси носять регіональний характер і проявляються в регіонах найбільш розвиненої економіки і інтенсивного розвитку НТП - у Західній Європі, в Північній Америці, в Азіатсько-тихоокеанському регіоні /АТР/. Зони характерні і для країн, що розвиваються. Головні учасники - організатори інтеграційного процесу: держава, ТИК, громадські організації і парті ї. Мета /значення/ МЕІ: а/ досягнення найбільш високої економічної ефективності виробництва; б/ можливість регулювання соціально-економічних процесів; в/ насичення ринку товарами; г/ забезпечення економічної і політичної консолідації країн і міжнародної економічної і воєнної безпеки; ц/ вирішення соціальних і економічних проблем на колективнійоснові /проблеми зайнятості і безробіття, рівня життя та ін./, реалізація загальнолюдських інтересів.