17. Іноземні інвестиції , їх види і умови розміщення в національній економіці, інвестиційний клімат.

Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку (п. 2 ст. 1 Закону). Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: - іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України; - валюти України; - будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; - цінних паперів, ціна яких виражена у конвертованій валюті; - корпоративних прав щодо юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн, виражених у конвертованій валюті; - грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які г арантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями; - інших цінностей відповідно до законодавства України. Проте деякі види майна, згідно із законодавством України, не можуть належати іноземним інвесторам на праві власності : зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху; бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби; електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами. Існують різні форми вкладення капіталу, які розрізняються за рядом факторів: в цінні папери та нерухомість, в боргові зобов’язання, акції та опціони, з меншим та більшим ризиком, на короткочасний та довгочасний строк, прямі та непрямі, внутрішні та зовнішні. Прямі інвестиції - це форма вкладень, яка дає інвестору безпосереднє право власності на цінні папери та майно. Непрямі інвестиції це вкладення ресурсів до портфеля, інакше кажучи, набір цінних паперів або майнових цінностей. Опціони - це цінні папери, які дають інвесторам право придбати інший цінний папір або актив, по заздалегідь встановленій вартості по закінченні оговореного строку. Розрізняє численні шляхи інвестування, а саме: - часткової участі у підприємствах чи інших організаціях корпоративного типу, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;; - створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам; - створення філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб; представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності;- придбання у власність діючих підприємств повністю; - не заборонене законами України придбання нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів; - придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; - придбання інших майнових прав; Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні і визначають привабливість її для іноземного інвестора. Клімату слід включати: природно-географічні умови, сучасну економічну динаміку країни, стратегію і тактику державної політики, стан внутрішнього ринку країни, фінансову систему країни, податкову систему країни, ринок праці, наявний виробничий потенціал країни, соціально-політичну ситуацію в країні та ін..