23. Механізм функціонування світового фінансового ринку.

Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів між національними фінансовими ринками (приблизно середина 60-х років ХХ ст.). Інтеграція фінансових ринків окремих країн виявлялась у зміцненні зв’язків, розширенні контактів між національними фінансовими ринками, їх прогресуючому переплетенні. Об’єктивною основою становлення світового фінансового ринку стали: розвиток міжнародного поділу праці; інтернаціоналізація суспільного виробництва; концентрація і централізація фінансового капіталу. Інтернаціоналізація виробництва — основна передумова інтернаціоналізації капіталу. На світовому фінансовому ринку відбуваються процеси інтеграції, що ведуть до обмеження кола валют, які на ньому обертаються, формування єдиної системи процентних ставок. Водночас вони сприяють перетворенню провідних національних компаній і банків у транснаціональні. Формування світового фінансового ринку на сучасному етапі відбувається під впливом процесу глобалізації національних фінансових ринків, чинниками якого є: інтенсивне впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації, що робить високоефективними інформаційну інфраструктуру фінансового ринку та систему розрахунків між учасниками ринку; розширення видів та кількості пропонованих цінних паперів; посилення ролі фінансових ринків як основного механізму перерозподілу фінансових ресурсів як у національному, так і в глобальному масштабі; вплив приватизаційних процесів на потенційну пропозицію цінних паперів; концентрація діяльності учасників ринку у світових фінансових центрах;інституціоналізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо); лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність. З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал і яка забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків, створюючи умови для безперервності та рентабельності виробництва.Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

16. Закономірності ціноутворення на світовому ринку, інтернаціональна вартість та світова ціна.

У міжнародній торгівлі застосовуються два основних види цін:розрахункові і що публікуються. Розрахункові ціни індивідуально визначаються фірмами-експортерами на конкретні види промислових товарів відповідно до різних методик. Ціни, що публікуються це ціни, що повідомляються в спеціальних і фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться: довідкові ціни; біржові котировки; ціни аукціонів; ціни торгів; ціни фактичних операцій; ціни пропозиції великих фірм. Одними з найбільш відомих світових показників, що застосовуються в міжнародній торгівлі є довідкові ціни, що являють собою ціни товарів у внутрішній оптовій і зовнішній торгівлі промислово розвинених країн. Довідкові ціни регулярно публікуються практично по всіх основних видах продукції, що реалізовується на світовому ринку. Довідкові ціни в більшості випадків являють собою так звані базисні ціни, т. т. ціни товару певної кількості і якості в тому або іншому зазделегідь встановленому географічному пункті (базисному пункті). Виходячи з особливостей ціноутворення звичайно виділяють дві основні групи цін: на продукцію обробляючої промисловості і на сировині. Світовими цінами на продукцію обробляючої промисловості звичайно є експортні ціни великих компаній виробників і експортерів цієї продукції. Експортні ціни базуються на цінах цих компанії на внутрішньому ринку, які частіше за все розраховуються по методу повних витрат або методу прямих витрат. При встановленні світових цін на сировинні товари основну роль грають не внутрішні витрати і ціни, а співвідношення попиту і пропозиції на відповідних ринках. Для деяких видів сировинних товарів ціни встановлюються основними експортерами, а для інших на основі біржових котированнь. Особливе значення при формуванні цін на багато які види сировинних товарів мають відповідні об'єднання країн експортерів або виробників, що зовсім не характерно для ціноутворення на продукцію обробляючої промисловості . Інтернаціональна вартість – суспільне необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві. В різних країнах існують неоднакові умови виробництва, продуктивність та інтенсивність праці, рівень освіти і кваліфікації працівників, ступінь складності праці тощо. В основі міжнародного обміну – інтернаціональна вартість, яка визначається суспільно необхідним робочим часом для виготовлення товару за середньосвітових економічно нормальних умов виробництва, що формуються в країнах експортерах великих партій товарів на світовий ринок із середньосвітовою інтенсивністю та продуктивністю праці. В сучасних умовах в основі інтернаціональної вартості – виграти виробництва США та Японії. Найбільшою мірою це стосується наукомісткої продукції, що зумовлено економічним потенціалом цих країн, зростанням питомої ваги цієї продукції в експорті національної промислової продукції.