Залік з ЦПП

1. Поняття ц-п права.Система.Предмет.

2. Поняття ц. судочинства.завдання.Види та їх х-ка.

3. Поняття принципу змагальності. Особливості його реалізації в ц.судочинстві України .

4. Поняття 3-х осіб без заявлення самостійних вимог. Порядок їх вступу в процес, їх процесуальні права. Надати приклад.

5. Поняття та система принципів ЦП права.

6. Реалізація Принципу одноособовості та колегіальності в ц. судоч.

7. Поняття принципу диспозитивності в Ц П України

8. Поняття Ц П правовідносин. підстава, привід, передумови їх виникнення.

9. Поняття неналежного відповідача. Процесуальний порядок заміни.

10. Право сторін на зміни в позові.

11. Поняття 3-х осіб з заявленням самостійних вимог. Процесуальний порядок їх вступу в процес. їх процесуальні права.

12. Поняття законного представництва . Підстави виникнення. Процесуальні права та обов'язки представника та його повноваження.

13. Завдання та мета участі органів держ влади та м.с. У Ц П України . Форми їх участі.

14.елементи Ц П правовідносин. суб'єкти Ц П правовідносин

15.Поняття проц спів участі у Ц судоч. України. Види спів участі.

16. Принцип процесуальної рівності сторін.

17. Поняття принципу безпосередності суд розгляду.

18. Поняття сторін. Поняття осіб, що беруть участь у справі.

19. Принцип галасності суд розгляду

20. Принцип публічності суд розгляду.

21. Поняття договірного представництва. підстави.

22. Процесуальні строки в Ц П.

23. Види проваджень.

24. Поняття методу Ц П права.

1. Поняття цпп. Система. Предмет.

Цивільне процесуальне право – це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, який складається: з провадження по розгляду і вирішення справ по спорах з цивільних, сімейних, трудових, земельних та кооперативних правовідносин; справ, що виникають з адміністративно-правових відносин і справ окремого провадження. Все це є провадженням в цивільних справах.

Цивільне процесуальне право – це сукупність правових норм, які регулюють діяльність та пов’язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах.
  

Цивільне процесуальне право є галуззю права, яка включає в себе сукупність розташованих у визначеній системі процесуальних норм, що регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах судами загальної юрисдикції.

Система цивільного процесуального права – це сукупність норм та інститутів галузі права, зумовлених предметом правового регулювання. Вона визначається структурою ЦПК України та складається з двох частин - загальної і особливої. Загальна об’єднує норми й інститути цивільного процесуального права, які мають значення для всієї галузі, всіх видів провадження і стадій цивільного процесу. Особлива частина включає норми та інститути, які врегульовують порядок розгляду і вирішення справ за правилами видів провадження та стадій цивільного судочинства.
  

Предметом цивільного процесуального права є процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, що виникають при здійсненні правосуддя – тобто сам цивільний процес, а також система цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантіями їх реалізації.
  

2. Поняття цивільного судочинства. Його завдання. Види судочинств та їх характеристика.

Цивільне судочинство – це форма реалізації судової влади, форма здійснення правосуддя в цивільних (в широкому розумінні) справах.

Цивільне судочинство — процесуальний порядок (форма) здійснення правосуддя в цивільних справах, захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 1 ЦПК завданням цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.



Види судочинств:

1. конституційне судочинство — це встановлений нормами конституційного права порядок здійснення його суб’єктами діяльності зі створення, тлумачення та реалізації конституційно-правових та інших юридичних норм, спрямований на реалізацію матеріальних норм конституційного права в ході виконання цими суб’єктами своїх обов’язків і повноважень, здійснення окремими з них своїх прав і законних інтересів.

2. кримінальне судочинство — врегульована кримінально-процесуальними нормами діяльність суду з відправлення правосуддя у кримінальних справах.

3. цивільне судочинство;

4. господарське судочинство - установлений нормами господарського процесуального права порядок досудового врегулювання та судового розгляду господарських спорів. Основне завдання господарського процесу — примирення сторін, а у разі неможливості його досягнення — швидке вирішення спору.

5. адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Змістом адміністративного судочинства є відправлення правосуддя в адміністративних справах шляхом розв'язання публічно-правових спорів.

Критерії розмежування:

1. Суб’єктний склад

2. Предмет вимог

3. Вид правовідносин