56. Особливості розгляду цивільних справ за участю іноземних осіб.

Розгляд цивільних справ з іноземним елементом здійснюється за "законом суду", тобто, якщо справа розглядатиметься судом України, то розгляд буде відбуватися в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

При вирішенні цивільної справи з іноземним елементом суд, як правило, застосовує норми національного права. Однак, відповідно до ч. 6 ст. 8 ЦПК норми права інших держав суд застосовує лише у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України., так і іноземного права. Суд може застосовувати не тільки іноземні закони, але й звичаї та судову практику в тих межах, в яких останні визнаються джерелами права у відповідних державах. При чому, норми права інших держав повинні застосовуватись відповідно до їх офіційного тлумачення та практики застосування у відповідній державі. Тому для застосування норми іноземного права суд перш за все повинен з'ясувати її зміст. З цією метою суд може звернутися до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.

Зміст права може встановлюватись не тільки судом, але й сторонами, які заінтересовані в застосування даного права. Так, наприклад, відповідно до ст. 9 ЦПК особи, які беруть участь у справі, можуть подавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у з'ясуванні їх змісту.

Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжиті з цією метою заходи, в розумні строки не з'ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.

Провадження в цивільних з іноземним елементом справах здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, чинних на час вчинення конкретних процесуальних дій, розгляду та вирішення справи. Тому для застосування норми іноземного права суд повинен не тільки з'ясувати її зміст але й переконатися, що дана норма є чинною на момент застосування.

58. Відновлення втраченого судового провадження.

ЦПК не визначив, що слід розуміти під відновленням втраченого

судового провадження і які судові документи можуть бути відновлені.

В юридичній літературі існує точка зору, що поновлення втраченого

судового провадження замінює загублені оригінали документів у справі

або саму справу назавжди або до того часу, доки вони не будуть

знайдені. У порядку відновлення втраченого судового провадження

можуть бути відновлені судові документи, що охоплюють частини

судового провадження, необхідні для остаточного вирішення цивільної справи. Це може бути як саме судове провадження повністю, так і окремі

його елементи, судові рішення, ухвали тощо1.

Повна або часткова втрата закінченого судового провадження

може вплинути на реалізацію різних прав осіб, які беруть участь

у справі, й необхідність його відновлення найчастіше виникає

у зв'язку з реалізацією кожною із сторін права вимагати виконання

судового рішення або ухвали суду, права на їх оскарження у касаційному

порядку, на подання заяви про перегляд рішення у зв'язку

з нововиявленими обставинами, на звернення із заявою про перегляд

судових рішень Верховним Судом України, про скасування заяви про

забезпечення позову. Згідно зі ст. 402ЦПК відновленню підлягає тільки втрачене судове

провадження у цивільній справі, закінчене ухваленням рішення або

в якій провадження закрито. Таким чином, у порядку, передбаченому

розд. IX ЦПК, не може відновлюватися частина провадження, яке ще

не закінчено, оскільки у противному випадку не виключена можливість

пред'явлення нового позову (заяви).