
- •1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження.
- •2. Право апеляційного оскарження, його суб’єкт і об’єкт (ст. 292).
- •4. Строки апеляційного оскарження (ст. 294 цпк, зі змінами від 13.12.2011).
- •5. Порядок подання апеляційної скарги (ст.296).
- •6.Форма і зміст апеляційної скарги (ст.295).
- •7. Підготовка розгляду справи судом. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді (ст.Ст. 301, 302).
- •8. Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом (із змінами 2010 р.)
- •10. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст. 309)
- •11. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (ст.310)
- •12. Судова система України (зу «Про судоустрій та статус суддів»)
- •13. Рішення та ухвали апеляційного суду та вимоги до них.
- •14. Сутність і значення стадії касаційного провадження.
- •15,16. Суб’єкти, об’єкти, строки права касаційного оскарження.
- •17. Форма і зміст касаційної скарги (ст. 326).
- •18. Порядок подання касаційної скарги. Право приєднання до касаційної скарги. Доповнення, зміна касаційної скарги, її відклик та відмова від неї (ст. 327 – 330).
- •19. Підготовка справи до касаційного розгляду.
- •20. Попередній розгляд справи в касаційному провадженні.
- •21. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.333).
- •22. Порядок розгляду справи всу. Постанови всу.
- •23. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •24. Всс з розгляду цивільних та кримінальних справ. Компетенція. Повноваження.
- •25. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково (ст.339)
- •26. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду (ст.340)
- •27. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст.341)
- •28. Зміст ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •29. Перегляд цивільних справ всу.
- •30. Повноваження і компетенція всу відповідно до зу «Про судоустрій та статус суддів».
- •31. Загальна характеристика зу «Про судоустрій та статус суддів».
- •32. Проблеми і моделі касаційного провадження за цивільним процесуальним законодавством України.
- •34. Підстави оскарження (ст. 355) у зв'язку з винятковими обставинами.
- •35. Суды, пересматривающие дела дела в связи с исключительными обстоятельствами и по вновь открывшимся обстоятельствам.
- •36,37 . Процессуальный порядок рассмотрения заявлений о пересмотре дела в связи с исключительными обстоятельствами и по вновь открывшимся обстоятельствам.
- •38. Стаття 360-1. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України
- •39. Оскарження ухвали суду про відмову у задоволені заяви про перегляд постанов суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •40. Органи примусового виконання рішення суду та інших юрисдикційних органів.
- •41. Сторони у виконавчому провадженні. Роль суду.
- •42. Медіація як несудова форма вирішення цивільних спорі.
- •43. Провадження у єспч.
- •44. Загальні правила виконавчого провадження. Відновлення втраченого судового провадження.
- •45. Єспч: загальна характеристика і функції.
- •46. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі.
- •47. Відкриття провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •48. Судові доручення та надання правової допомоги у справах за участю іноземних осіб.
- •57. Особливості виконання судових доручень іноземних судів на території України.
- •49. Загальні положення щодо створення третейських судів. Зу *Про третейські суди*
- •50. Право передачі справи на розгляд третейського суду.
- •51. Розгляд справ третейськими судами.
- •52. Поняття, система міжнародного цивільного процесу.
- •53. Правове регулювання міжнародного цивільного процесу.
- •54. Вплив Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод на цивільний процес України.
- •55. Судовий та дипломатичний імунітет.
- •56. Особливості розгляду цивільних справ за участю іноземних осіб.
- •58. Відновлення втраченого судового провадження.
- •59. Правовий статус суб’єктів міжнародного цивільного процесу.
- •60. Судовий контроль за виконанням судових рішень
42. Медіація як несудова форма вирішення цивільних спорі.
Що стосується України, інститут медіації не отримав нормативно-
правового закріплення, хоча існують випадки її застосування на практиці
у вигляді пілотних проектів. З огляду на це актуальності набувають
питання щодо сутності медіації, її суб'єктного складу, принципів,
можливостей впровадження на законодавчому рівні, гармонізації медіаційної
процедури з процесуальним законодавством.
Під медіацією (від лат. тейіаге — бути посередником) прийнято
розуміти один з альтернативних способів розв'язання спору його сторонами
за участю третьої особи — медіатора, який, здійснюючи загальне
керівництво процедурою, допомагає сторонам досягти максимально
ефективного рішення самостійно.
Медіація, процедури медіації залежно від національних підходів
та практик можуть існувати паралельно із судовими процедурами або, ним процесом основним є розподіл медіації на присудову та досудову
(зовнішню). Тут головним є той факт, що присудова медіація є інтегрованою
у судові процедури, а зовнішня медіація існує паралельно
з ними.
Залежно від того, на постійній основі медіатор виконує свої функції
чи тільки в межах окремої медіаційної процедури, виокремлюють
професійних медіаторів та медіаторів асі Ьос.
З урахуванням методів медіації можна виділити медіацію методом
об'єктивної оцінки та медіацію зі спрощеним методом знаходження
компромісу. Перша форма ґрунтується на припущенні, що учасники
процедури потребують певного супроводу, тому медіатор надає обом
сторонам необхідну інформацію, оцінює шанси і ризики позицій обох
сторін і навіть приймає рішення зі спірних питань. Спрощений метод
знаходження компромісу має на меті вдосконалити стратегії переговорів
учасників. Він виходить із того, що учасники конфлікту спроможні
розуміти власну ситуацію і також готові відчути, що переживає інша
сторона. Учасники медіації самі можуть знайти найкраще для себе
рішення1.
Залежно від наслідків також можна виділити сприяючу (іасіїііаііуе)
медіацію, яка спрямована на швидке прийняття рішення, що опосередковано
впливає на покращення стосунків між сторонами, та трансфор-
мативну (ігапзгбгтапуе) медіацію, завдяки якій дійсно вдається досягти
відновлення, покращення та продовження стосунків між сторонами
2.
Медіація має певні переваги порівняно з розглядом справи в суді.
Щодо цього слід звернути увагу на кілька аспектів. По-перше, медіація
забезпечує швидкість розгляду спору порівняно з розглядом справ
судами, які в сучасних умовах є перевантаженими. По-друге, відсутність
чітких процесуальних рамок сприяє більш вільній атмосфері та
готовності до співпраці сторін конфлікту. По-третє, прийняття рішення
самими сторонами конфлікту сприяє усвідомленню того факту, що це їх спільне рішення, якого вони досягли шляхом консенсусу, та стимулює
їх у подальшому до добровільного виконання медіаційної угоди.
По-четверте, якщо під час винесення судового рішення задоволеною
залишається зазвичай лише одна сторона, на користь якої воно ухвалене,
то під час підписання медіаційної угоди задоволеними залишаються
обидві сторони, які приймають спільне рішення щодо свого
спору на добровільних засадах. По-п'яте, якщо судовий розгляд має
ретроспективний характер і спрямований на те, щоб дати правову
оцінку та ухвалити певне рішення щодо правовідносин, які мали місце
в минулому, то процес медіації спрямований на перспективу, тобто під
час нього відбувається налагодження комунікації між сторонами, що
сприяє їх плідній співпраці в майбутньому.