42. Медіація як несудова форма вирішення цивільних спорі.

Що стосується України, інститут медіації не отримав нормативно-

правового закріплення, хоча існують випадки її застосування на практиці

у вигляді пілотних проектів. З огляду на це актуальності набувають

питання щодо сутності медіації, її суб'єктного складу, принципів,

можливостей впровадження на законодавчому рівні, гармонізації медіаційної

процедури з процесуальним законодавством.

Під медіацією (від лат. тейіаге — бути посередником) прийнято

розуміти один з альтернативних способів розв'язання спору його сторонами

за участю третьої особи — медіатора, який, здійснюючи загальне

керівництво процедурою, допомагає сторонам досягти максимально

ефективного рішення самостійно.

Медіація, процедури медіації залежно від національних підходів

та практик можуть існувати паралельно із судовими процедурами або, ним процесом основним є розподіл медіації на присудову та досудову

(зовнішню). Тут головним є той факт, що присудова медіація є інтегрованою

у судові процедури, а зовнішня медіація існує паралельно

з ними.

Залежно від того, на постійній основі медіатор виконує свої функції

чи тільки в межах окремої медіаційної процедури, виокремлюють

професійних медіаторів та медіаторів асі Ьос.

З урахуванням методів медіації можна виділити медіацію методом

об'єктивної оцінки та медіацію зі спрощеним методом знаходження

компромісу. Перша форма ґрунтується на припущенні, що учасники

процедури потребують певного супроводу, тому медіатор надає обом

сторонам необхідну інформацію, оцінює шанси і ризики позицій обох

сторін і навіть приймає рішення зі спірних питань. Спрощений метод

знаходження компромісу має на меті вдосконалити стратегії переговорів

учасників. Він виходить із того, що учасники конфлікту спроможні

розуміти власну ситуацію і також готові відчути, що переживає інша

сторона. Учасники медіації самі можуть знайти найкраще для себе

рішення1.

Залежно від наслідків також можна виділити сприяючу (іасіїііаііуе)

медіацію, яка спрямована на швидке прийняття рішення, що опосередковано

впливає на покращення стосунків між сторонами, та трансфор-

мативну (ігапзгбгтапуе) медіацію, завдяки якій дійсно вдається досягти

відновлення, покращення та продовження стосунків між сторонами

2.

Медіація має певні переваги порівняно з розглядом справи в суді.

Щодо цього слід звернути увагу на кілька аспектів. По-перше, медіація

забезпечує швидкість розгляду спору порівняно з розглядом справ

судами, які в сучасних умовах є перевантаженими. По-друге, відсутність

чітких процесуальних рамок сприяє більш вільній атмосфері та

готовності до співпраці сторін конфлікту. По-третє, прийняття рішення

самими сторонами конфлікту сприяє усвідомленню того факту, що це їх спільне рішення, якого вони досягли шляхом консенсусу, та стимулює

їх у подальшому до добровільного виконання медіаційної угоди.

По-четверте, якщо під час винесення судового рішення задоволеною

залишається зазвичай лише одна сторона, на користь якої воно ухвалене,

то під час підписання медіаційної угоди задоволеними залишаються

обидві сторони, які приймають спільне рішення щодо свого

спору на добровільних засадах. По-п'яте, якщо судовий розгляд має

ретроспективний характер і спрямований на те, щоб дати правову

оцінку та ухвалити певне рішення щодо правовідносин, які мали місце

в минулому, то процес медіації спрямований на перспективу, тобто під

час нього відбувається налагодження комунікації між сторонами, що

сприяє їх плідній співпраці в майбутньому.