- •1. Сутність і значення стадії апеляційного провадження.
- •2. Право апеляційного оскарження, його суб’єкт і об’єкт (ст. 292).
- •4. Строки апеляційного оскарження (ст. 294 цпк, зі змінами від 13.12.2011).
- •5. Порядок подання апеляційної скарги (ст.296).
- •6.Форма і зміст апеляційної скарги (ст.295).
- •7. Підготовка розгляду справи судом. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді (ст.Ст. 301, 302).
- •8. Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом (із змінами 2010 р.)
- •10. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст. 309)
- •11. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (ст.310)
- •12. Судова система України (зу «Про судоустрій та статус суддів»)
- •13. Рішення та ухвали апеляційного суду та вимоги до них.
- •14. Сутність і значення стадії касаційного провадження.
- •15,16. Суб’єкти, об’єкти, строки права касаційного оскарження.
- •17. Форма і зміст касаційної скарги (ст. 326).
- •18. Порядок подання касаційної скарги. Право приєднання до касаційної скарги. Доповнення, зміна касаційної скарги, її відклик та відмова від неї (ст. 327 – 330).
- •19. Підготовка справи до касаційного розгляду.
- •20. Попередній розгляд справи в касаційному провадженні.
- •21. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.333).
- •22. Порядок розгляду справи всу. Постанови всу.
- •23. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •24. Всс з розгляду цивільних та кримінальних справ. Компетенція. Повноваження.
- •25. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково (ст.339)
- •26. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду (ст.340)
- •27. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення (ст.341)
- •28. Зміст ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •29. Перегляд цивільних справ всу.
- •30. Повноваження і компетенція всу відповідно до зу «Про судоустрій та статус суддів».
- •31. Загальна характеристика зу «Про судоустрій та статус суддів».
- •32. Проблеми і моделі касаційного провадження за цивільним процесуальним законодавством України.
- •34. Підстави оскарження (ст. 355) у зв'язку з винятковими обставинами.
- •35. Суды, пересматривающие дела дела в связи с исключительными обстоятельствами и по вновь открывшимся обстоятельствам.
- •36,37 . Процессуальный порядок рассмотрения заявлений о пересмотре дела в связи с исключительными обстоятельствами и по вновь открывшимся обстоятельствам.
- •38. Стаття 360-1. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України
- •39. Оскарження ухвали суду про відмову у задоволені заяви про перегляд постанов суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •40. Органи примусового виконання рішення суду та інших юрисдикційних органів.
- •41. Сторони у виконавчому провадженні. Роль суду.
- •42. Медіація як несудова форма вирішення цивільних спорі.
- •43. Провадження у єспч.
- •44. Загальні правила виконавчого провадження. Відновлення втраченого судового провадження.
- •45. Єспч: загальна характеристика і функції.
- •46. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі.
- •47. Відкриття провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •48. Судові доручення та надання правової допомоги у справах за участю іноземних осіб.
- •57. Особливості виконання судових доручень іноземних судів на території України.
- •49. Загальні положення щодо створення третейських судів. Зу *Про третейські суди*
- •50. Право передачі справи на розгляд третейського суду.
- •51. Розгляд справ третейськими судами.
- •52. Поняття, система міжнародного цивільного процесу.
- •53. Правове регулювання міжнародного цивільного процесу.
- •54. Вплив Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод на цивільний процес України.
- •55. Судовий та дипломатичний імунітет.
- •56. Особливості розгляду цивільних справ за участю іноземних осіб.
- •58. Відновлення втраченого судового провадження.
- •59. Правовий статус суб’єктів міжнародного цивільного процесу.
- •60. Судовий контроль за виконанням судових рішень
21. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.333).
1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі 5 суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.
3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.
4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.
Судових дебатів в касаційному провадженні не передбачено.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.
У цій статті передбачений порядок безпосереднього розгляду справи у касаційному порядку, якщо до цього етапу вона не була остаточно вирішена при відкритті касаційного провадження або при попередньому касаційному розгляді. На цій стадії справа роз¬глядається колегією у складі п’ятьох суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Такі особи можуть бути викликані у разі необхідності, для надання пояснень у справі. Питання про наяв¬ність такої необхідності вирішується при попередньому розгляді.
2—3. Наступні частини цієї статті регламентують порядок про-ведення засідання касаційного суду. Засідання розпочинається тим, що головуючий відкриває його і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається. Після цього суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги. Необ¬хідний обсяг визначається суддею-доповідачем з урахуванням складності справи, обсягу та ґрунтовності судових рішень та каса¬ційної скарги з акцентуванням уваги на найголовніших аспектах скарги. Під час доповіді суддя-доповідач не може висловити свою власну правову позицію в справі або розголосити хід обговорення справи у попередньому розгляді.
4-5. Якщо на розгляд справи викликані сторони та інші особи, які беруть участь у справі, вони дають свої пояснення після допо¬віді судді-доповідача. Першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, пер¬шим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояс¬нень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідан¬ня. Встановлення таких обмежень правомірно. Так, якщо у заслу¬ховуванні пояснень сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, виникає необхідність, то суд визначає, чим викликана ця необхідність, які обставини справи слід з’ясувати шляхом заслу¬ховування пояснень. Тому, хоча в статті про це і не зазначено, про¬те за її змістом суд може задати запитання особам, які були викли¬кані на касаційний розгляд. Якщо особи, які беруть участь у спра¬ві, у своїх поясненнях виходять за межі підстав касаційного оскар-ження, суд може зупинити їх та роз’яснити, що у своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.
6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати. У нарадчій кімнаті суд продовжує засідання, під час якого відбувається обговорення всіх суттєвих питань, які виникли при розгляді справи, відбувається голосуван¬ня та прийняття рішення.
Інші етапи судового розгляду (оголошення матеріалів справи, судові дебати тощо), які є обов’язковими для суду першої інстанції та апеляційного суду, для касаційної інстанції законом не перед¬бачені