
- •Ризик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •4.1. Сутність та види невизначеності
- •4.2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •Матриця прибутків
- •Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності
- •4.3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень
- •Висновки
- •5.1. Характеристика ризику як економічної категорії
- •5.2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
- •Характеристика критеріїв обґрунтування гр в умовах ризику
- •5.3.2. Прийняття господарських рішень у конфліктних ситуаціях
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Висновки
- •Обґрунтування інвестиційних та фінансових рішень
- •6.1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень
- •Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвестиційного проекту
- •6.2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Висновки
- •Оцінювання підприємницьких ризиків
- •7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності
- •Характеристика основних зон ризику
- •Закінчення табл. 7.2
- •Ризики, що виникають Унаслідок невирішеності проблем із забезпеченням прав власності, та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.3
- •Ризики, що виникають у процесі стратегії
- •Ризики постачання та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.5
- •Ризики порушення планових строків та причини їх виникнення
- •Групи транспортних ризиків
- •Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.8
- •Ризики взаємодії з контрагентами та партнерами у процесі організації продажУ продукції (послуг) та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.9
- •Ризики непередбаченої конкуренції та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.10
- •Ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей та причини їх виникнення
- •Інвестиційний ризик пов’язаний зі специфікою вкладання суб’єктом господарювання капіталу в різні проекти. Він включає всі можливі ризики, що виникають під час інвестування коштів (табл. 7.12).
- •Інвестиційні ризики та причини їх виникнення
- •Класифікацію та причини виникнення решти двох видів ризиків подано в табл. 7.13 і 7.14.
- •Ризики незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням та причини їх виникнення
- •Ризики непередбачення витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво та причини їх виникнення
- •Закінчення табл. 7.14
- •7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання
- •Імовірні втрати у процесі здійснення підприємницької діяльності
- •Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику
- •7.3. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Матриця компетентності експертів
- •Оцінні критерії індексу beri
- •Закінчення табл. 7.18
- •Характеристика фінансових сфер
- •Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків
- •Закінчення табл. 7.20
- •Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки ризику інвестиційних проектів
- •Закінчення табл. 7.21
- •Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів
- •Показники аналізу варіабельності прибутку
- •В исновки
- •Основи ризик-менеджменту
- •8.1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
- •8.2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику
- •Напрями та методи впливу на ступінь ризику господарювання
- •Модуль «Імовірність виникнення втрат/рівень збитків» для пошуку рішення щодо оптимізації ступенЯ ризику
- •Висновки
5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
Для вибору оптимального рішення в ситуації ризику користуються правилом Байєса (критерій математичного сподівання), критерієм середнього значення і стандартного відхилення, критеріями Бернуллі, Лапласа, Гурвіца (табл. 5.1). Якщо критерії свідчать про те, що необхідно прийняти одне й те саме рішення, то це підтверджує його оптимальність. У випадку вказівки на різні рішення пріоритет варто віддати тому з них, у якого більше математичне сподівання. У ситуації ризику він є основним.
Таблиця 5.1
Характеристика критеріїв обґрунтування гр в умовах ризику
Правило (критерій) |
Характеристика |
Правило Байєса (критерій математичного сподівання) |
Ґрунтується
на припущенні, що відомі ймовірності
настання можливих станів зовнішнього
середовища
Обов’язкова
вимога —
Критерієм вибору служить значення математичного сподівання альтернативи j. Відповідно до правила Байєса оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного сподівання, ніж в інших альтернативах |
Критерій середнього значення і стандартного відхилення |
Для оцінки розсіювання значень критерію (обраного параметра) щодо його середнього прогнозованого значення математичного сподівання доцільно використовувати таку характеристику, як дисперсія — стандартне відхилення результатів (вартості капіталу) як ступеня ризику в критерії прийняття рішень. Чим вище стандартне відхилення, тим більший ризик. Для запобігання ризику особа, що приймає рішення, вибирає з двох альтернатив з однаковими математичними сподіваннями альтернативу з найменшим стандартним відхиленням (дисперсією) |
Закінчення табл. 5.1
Правило (критерій) |
Характеристика |
Критерій Бернуллі |
За обґрунтуванням Бернуллі можлива заміна значень математичних сподівань і моментів ризику цільових функцій (наприклад, вартості капіталу) на очікувану корисність (вигоду). Замість монетарних цільових функцій використовується корисність, і ОПР пов’язує її з цілями, очікуваним ступенем їх досягнення, врахуванням відношення до ризику. У цьому випадку виходять з того, що особа, яка приймає рішення, може оцінити вигоду (корисність) різних альтернатив і вибрати максимум «морального очікування» (МрО), розраховуючи його за формулою:
де
На відміну від критерію середнього значення та стандартного відхилення у величині корисності трансформуються можливі результати. Альтернатива з максимальним значенням МС корисності є оптимальною. Якщо відношення до ризику нейтральне, цей критерій відповідає правилу Байєса |
Критерій Лапласа |
Критерій дає змогу відокремити кращий варіант у тому випадку, якщо жодна з умов не має істотної переваги. Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більш імовірний, порівняно з іншими, використовують припущення про те, що ймовірність виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища однакова. У такому випадку цінності кожної альтернативи можна обчислити за формулою звичайного середнього арифметичного всіх її можливих оцінок у різних станах природи. Оптимальною є та альтернатива, яка має найбільшу середню оцінку |
Критерій Гурвіца (критерій песимізму-оптимізму) |
Передбачає оцінну функцію між поглядом крайнього оптимізму та крайнього песимізму. Формула розрахунку критерію показана у разі застосування правила Гурвіца в умовах невизначеності. Критерій рекомендує не керуватися ні крайнім оптимізмом, ані крайнім песимізмом, а брати деякий середній результат. Застосування критерію ускладнюється через відсутність обґрунтованого уявлення про величину параметра α — параметра впевненості інвестора щодо здобуття максимального виграшу. Критерій є дещо суб’єктивним, оскільки величина параметра оптимізму α обирається довільно від 0 до 1. За α = 1 критерій Гурвіца перетворюється в максимакс (критерій азартного гравця). За α = 0 він відповідає максіміну (критерію песимізму, чи Вальда) |