13. Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.

Кант обстоював думку, що благо і призначення держави у досконалому праві, у максимальній відповідності устрою і режиму держави принципам права. Держава, за І. Кантом, - це об'єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам. Мета держави полягає не в піклуванні про матеріальні й соціальні інтереси громадян, а в правовому забезпеченні індивідуальної свободи.

Отже, до основних компонентів концепції правової держави, опрацьованої філософами просвітницько-раціоналістичного напряму, належать такі: ідея про неможливість відчуження головних природних прав людини, які не залежать від державного визнання, але мають бути узаконені державою та обмежувати її повноваження; необхідність конституційних і судових гарантій прав особи; верховенство права над державою.

Гегель. На його думку, громадянське суспільство характеризується системою потреб, правосуддям і корпораціями, ґрунтується на приватній власності й загальній рівності. Головна функція громадянського суспільства, яке у своїх діях повністю покладається на правосуддя, - захист свободи і приватних інтересів громадян. Однак Гегель розумів громадянське суспільство крізь призму тогочасної соціально-станової структури і віддавав пріоритет державі як уособленню "абсолютного духу" над громадськими інститутами.

14. Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.

К.Маркс (1818-1883 рр.) і Ф.Енгельс (1820-1895 рр.) у своїх дослідженнях багато уваги звертали на вивчення сутності політики, політичної влади, характеру політичної діяльності, формулюючи і матеріалізуючи вимоги пролетарської політики в противагу політиці пануючих класів. Вони не тільки розробили загальнотеоретичні, методологічні основи політичної науки, але й створили зразок аналізу політичних процесів, держави, партій, окремих керівників і т.п. К. Маркс і його соратник Ф. Енгельс вважали, що державний устрій Німеччини є нерозумним, як і закони цієї держави.Основа права – приватний інтерес багатіїв та держави як виразника їхніх інтересів.Тому держава – це інструмент беззаконня, оскільки більша частина суспільства не має можливості користуватися своїми правами.З огляду на це Маркс не поділяв думки багатьох мислителів, зокрема Г. Гегеля, про те, що держава - символ добробуту, і зробив висновок, що на землі немає такої держави, яка повною мірою відповідала б своєму призначенню. Щоб це сталося, необхідно усунути приватний інтерес. З'ясовуючи сутність держави та її співвідношення з суспільством, Маркс не погоджувався з Г. Гегелем щодо того, що держава породжує громадянське суспільство. З цього приводу він зазначив, що навпаки - сім'я й громадянське суспільство є передумовою, підґрунтям держави і права. У категорії «держава» К. Маркс вирізняв два аспекти: політичну державу й матеріальну державу. Політична держава, державний устрій розвиваються на власності, промисловості й торгівлі; що ж до матеріальної держави, то це, на думку мислителя, - громадянське суспільство.Тобто, матеріальна держава не є політичною. Політична держава формується поступово, базуючись на громадянському суспільстві (матеріальній державі) завдяки власності, торгівлі й промисловості. Наявність цих двох аспектів сприяє роздвоєнню особистості.У політичній державі більше проявляється приватний інтерес, у матеріальній переважає суспільний. З усіма цими думками погоджувався і Ф. Енгельс.Він зазначав, що дослідження таких категорій, як «держава» і «право», можна здійснювати лише за умови визначення зв'язку приватної власності й політичного життя. Державна, політична влада використовується як знаряддя власників. З цього приводу він писав, що в Англії править власність. Значну частину своїх державно-політичних поглядів К. Маркс виклав у «Економічно-філософських рукописах 1844 року». Марксова теорія держави, не зважаючи на абстрактний філософський характер, зазначав англійський філософ К. Поппер, безумовно є інтерпретацією того історичного періоду, в якому він жив. Проте не підлягає сумніву її ціннісність як першого наближення до описання капіталістичного суспільства, чим Маркс зробив велику послугу своїм послідовникам у цій галузі.