14. Топологія глобальних комп’ютерних мереж.

В розподілених мережах компонентами є окремі локальні мережі (окремі сегменти), які можуть мати різну фізичну природу. Сегменти поєднуються між собою активними концентраторами, які підсилюють сигнали, і мостами, які додатково керують потоками даних між окремими мережами.

Для поєднання віддалених сегментів мереж використовують маршрутизатори (роутери), які утворюють магістральний канал зв’язку.

Для узгодження протоколів окремі локальні мережі під’єднуються до маршрутизаторів за допомогою пристроїв спів пряження.

Якщо ж протоколи узгодити між собою неможливо, то під’єднання до маршрутизаторів виконують за допомогою шлюзів.

15. Класифікація обладнання комп’ютерних мереж.

Обладнання мереж найчастіше класифікують за призначенням та споживанням електроенергії:

А) основне обладнання мереж поділяють на активне, яке потребує живлення (мережеві карти, концентратори, комутатори, репітери, трансивери, маршрутизатори, мости, шлюзи) і пасивне (кабелі, конектори, мережеві розетки, комунікаційні панелі);

Б) допоміжне обладнання (джерела безперебійного живлення та пристрої кондиціонування);

В) аксесуари (стійки, шафи і т.д.).

16. Модель osi організації взаємодії вузлів в мережі.

Передача даних між вузлами комп’ютерної мережі – це складна задача, розв’язання якої виконується шляхом розбиття на рівні, тобто за допомогою багаторівневої декомпозиції.

Кожному рівню відводиться своя роль і тому загальне завдання розбивається на під завдання, які розв’язуються легше.

Міжнародна організація стандартизації (ISO) виділяє 7 рівнів взаємодії в мережі, яка називається моделлю взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection).

Відкритою називається система, яка на визначеному рівні здатна підтримувати розроблені протоколи.

Протоколи взаємодії – це формалізовані правила, які визначають послідовність і формати взаємодії компонентів одного рівня.

Стек протоколи – це погоджений набір протоколів суміжних рівнів, достатніх для організації між мережевої взаємодії.

Інтерфейси – це набір функцій і формати повідомлень для обміну інформацією між рівнями.

Специфікація – це формалізований опис апаратних чи програмних компонентів, опис взаємодії їх з іншими компонентами та їх особливих характеристик.

При генерації даних інформація поступово опускається з вищого рівня на нижчий і передається на найнижчому першому фізичному рівні.

У вузлі отримувачі інформації поступово піднімаються з нижчого рівня на вищий.

Окремі рівні моделі можу не використовуватися, але на рівнях, починаючи з 4-го до даних вищого рівня дописується заголовок і закінчення чергового рівня після чого дані опускаються на нижчий рівень (дані обростають службовою інформацією).

На приймаючій стороні поступово відкидається службова інформація після перевірки цілісності.

При виявленні порушень цілісності відбувається звертання до суміжного рівня для здійснення повторної передачі.

Проміжні вузли комутації крім підсилення сигналу можуть ще й піднімати до вищого рівня дані для їх перевірки. Наприклад, маршрутизатори можуть піднімати дані до 3-го рівня для їх перевірки.