9. Розкрийте роль Тараса Шевченка в українському національно-визвольному русі

Геній української літератури Тарас Шевченко приймав активну участь у національно-визвольному русі. Вся його творчість просякнута ідеями національної незалежності України, ліквідації національного і соціального гноблення, закликами до повалення самодержавного ладу і скасування кріпацтва, звільнення всіх народів Росії. Його твори пройняті демократичними ідеями. Майбутню Україну він бачив республікою, де були б захищені права людини. Зразком такої держави для нього були тогочасні Сполучені Штати Америки. Він був членом першої української політичної організації – Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що існувало у 1846-1847 роках. Він увійшов до Товариства у квітні-травні 1846 року. Шевченко виступав за насильницьке повалення самодержавно-кріпосницького ладу Росії, закликаючи «гострити сокири» проти царизму. У «Заповіті» він закликав: «... Вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте».  У своїх творах він викривав усі породження кріпацтва: безправність селян, їх пригноблений стан, безсоромну торгівлю «душами», зведення українського селянина до становища скотини. Він засуджував Російську імперію, у якій «від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить». Слов'янські народи, які перебували під гнітом чужоземних держав повинні стати «добрими братами».  Коли Братство за доносом було викрито, то найбільш постраждали від переслідувань саме Шевченко, який був відданий у солдати на 10 років з забороною писати й малювати.

10. Східні словяни в давнину: походження, зони розселення, вірування, соціальний устрій, побут.

В історичній науці є чимало теорій походження словян:

1) Дунайська теорія – за якою словяни походять з угорських і болгарських земель.

2) Скіфо-Сарматська або Азіатська- предками словян вважали Скіфів і Сарматів.

3) Вісло-Дніпровська – відповідно до цієї теорії ще у 2 тис. до н.е. існувала балто – словянська спільність. Після її розпаду в процесі розселення і виникли словяни, прабатьківщиною яких А. Нідерле вважав широкий ареал між Віслою і Дніпром, а центром провічних словянських земель – Волинь.

4) Вісло – Одерська – зясовує походження словянських старожитностей з Лужицькою культурою – і територіально обмежує словянську прабатьківщину природними кордонами – річками Віслою і Одером.

5) Дніпро-Одерська – теорія, яка органічно обєднала ідеї і висновки багатьох попередніх теорій і помістила словянську прабатьківщину між Дніпром і Одером.

Сучасні українські археологи: Баран, Козак розвинули останню теорію і довели, що становлення словянського етносу тривалий процес і всі попередні теорії мають право на існування. В результаті розселення словян у 8му ст.. виникає 3 гілки словянсьва:

Південна (укр), Західна (білоруси), Східна (росіяни). Поляки жили на правому березі Дніпра, Древляни над Припяттю, Дуліби над Західним Бугом, Тиверці над Дністром,

Уличі між південним Бугом і Дніпром, Білі Хорвати на Прикарпатті.

Основні заняття словян Підсічне або орне землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, проссо, коноплі, льн, горох, цибуля, часник). Осіле скотарство (вівці, кози, ВРХ, свині,

полювання, рибальство, бортництво). Ремесла: ливарна справа, ковальство, ткацтво, гончарство. Торгівля: торгували з балтійськими народами, Подунавя, Візантією, народами північного Причорноморя. Поселення – жили гніздами по 10-15 поселень в кожному. Житла землянка або напівземлянка з деревяними стінами. Була піч. Релігія – язичництво.