75.Розкрийте причини селянсько – козацьких війн під проводом к. Косинського та с. Наливайка проти Речі Посполитої.

Причини: 1.Загострення соціальних суперечностей унаслідок посилення кріпосництва і національного гноблення. 2.Розгортання польської шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями; зіткнення інтересів шляхти й козацтва; 3.Намагання державної влади Речі Посполитої взяти під контроль українське козацтво.

У серпні 1591. підняв на повстання козаків – реєстровців гетьман Криштоф Косинський. Він вирішив скористатися невдоволенням козаків, що не отримали обіцяної платні від польської влади, для того щоб помститися українським магнатам Янушу Острозькому й О. Вишневецькому, які відібрали в нього маєток. Кисинського чимало підтримало незадоволених. Придушивши виступ Косинського, польська влада не зробила нічого для розв’язання проблем, які його викликали, що й обумовило початок нового повстання під проводом Северина Наливайка. У липні 1594р. зібравши кількатисячний загін охочих козаків, він став громити шляхетські маєтки на Поділлі й закликав запорожців підтримати його. До них приєднався загін козаків під проводом гетьмана Григорія Лободи. У лютому 1596р. на придушення повстання вирушило велике польсько – литовське військо, його очолював польський гетьман Станіслав Жолкевський. Йому вдалося взяти в облогу козацький табір в урочищі Солониця поблизу Лубен. Заволодівши табором табором, воїни вирізали кілька тисяч повстанців, їхніх жінок і дітей. Наливайка було взято у полон, відправлено до Варшави й після страшних тортур страчено.

76.Дайте характеристику Запорозької Січі. Устрій, господарство, воєнна організація.

ЗС – організація українського козацтва, яка виникла й розвинулася за Дніпровськими порогами в першій половині XVI ст., Центром Січі було місто – фортеця, яке через різні обставини змінювало своє розташування, але завжди було за порогами. Устрій ЗС: 1.гетьману або кошовому отаману, якому належала вища адмін., військова і судова влада на Січі. Гетьман вступав у дипломатичні відносини, затверджував судові вироки, очолював військо; 2.воєнний суддя за відсутності гетьмана виконував його обов’язки; 3.писарь очолював канцелярію; 4.осавула відповідав за оборону Січі й організовував військову службу; 5.обозний відповідав за артилерію займався комплектацією війська. Для оборони козаки використовували табір – чотирикутне рухоме укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою, ланцюгами возів. У середині якого розташовувалося козацьке військо. Козаки вміло використовували у морських походах свої судна «Чайки».

77.Складіть історичний портрет м. Залізняка.

Залізняк Максим (близько 1740 р. - після 1768 р.) - керівник гайдамацького повстання (1768-1769 pp.), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман, гетьман України. Народився на Черкащині, у козацькій родині. Після смерті батька, у віці 13-ти років, Максим Залізняк пішов на Запорозьку Січ (Запорізька Січ). У квітні 1768 р. Максим Залізняк в Холодному Яру поблизу Чигирина зібрав і очолив загін із козаків і селян. Протягом кількох тижнів повсталі захопили Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси та інші міста. У червні гайдамаки зайняли м. Умань. Повстанська Рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і князем смілянським, а сам він заявив про відновлення Гетьманщини (Гетьманщина). Чисельність гайдамацьких військ весь час збільшувалася, повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину. Цього часу російські війська надали допомогу польській армії в придушенні повстання. М. Залізняка заарештували і разом із 73 гайдамаками, що вважалися царськими підданими, помістили до Києво-Печерської фортеці. Наприкінці липня їх було засуджено на побиття батогами, таврування і довічне заслання. 1 листопада 1768 р. в дорозі М. Залізняк разом із близько півсотнею ув'язнених роззброїли конвой і втекли, однак невдовзі були спіймані і відправлені на каторгу, де ймовірно помер гайдамацький ватажок.