Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді з історії України.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
132.32 Кб
Скачать

66. Розкрийте роль Тараса Шевченка в українському національно-визвольному русі

Геній української літератури Тарас Шевченко приймав активну участь у національно-визвольному русі. Вся його творчість просякнута ідеями національної незалежності України, ліквідації національного і соціального гноблення, закликами до повалення самодержавного ладу і скасування кріпацтва, звільнення всіх народів Росії. Його твори пройняті демократичними ідеями. Майбутню Україну він бачив республікою, де були б захищені права людини. Зразком такої держави для нього були тогочасні Сполучені Штати Америки. Він був членом першої української політичної організації – Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що існувало у 1846-1847 роках. Він увійшов до Товариства у квітні-травні 1846 року. Шевченко виступав за насильницьке повалення самодержавно-кріпосницького ладу Росії, закликаючи «гострити сокири» проти царизму. У «Заповіті» він закликав: «... Вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте».  У своїх творах він викривав усі породження кріпацтва: безправність селян, їх пригноблений стан, безсоромну торгівлю «душами», зведення українського селянина до становища скотини. Він засуджував Російську імперію, у якій «від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить». Слов'янські народи, які перебували під гнітом чужоземних держав повинні стати «добрими братами».  Коли Братство за доносом було викрито, то найбільш постраждали від переслідувань саме Шевченко, який був відданий у солдати на 10 років з забороною писати й малювати.

67.Розкажіть про творчий шлях Алімпія Галика.

Народився в м. Богуславі. Від 1724 — іконописець Києво-Печерської лаври при начальниках малярні Іоанні та Феоктисті, 1744-55 — керівник Лаврської іконописної майстерні. 1744 року упав з риштовання біля Троїцької брами й пошкодив собі ноги. 1755 року Алімпій скаржився архімандриду Лаври на погіршення зору й попросив звільнити з посади керівника Лаврської майстерні й дозволити оселитися на дальніх печерах. 17 серпня 1755 року архімандрид Лука дозволив Алімпієві жити на дальніх печерах, але той мав запропонувати кандидатуру на своє місце.

Писав ікони, композиції на біблійні сюжети, портрети сучасників. Виконав написання ікон для іконостасів та настінні розписи церков у Китаєві, Пирогові, Осокорках, Голосієві (істор. місцевості Києва), с. Пакуль (нині село Чернігівського району Чернігівської обл.).

Брав участь у розписах Успенського собору Києво-Печерської лаври (1724-31), де створив галерею портретів історичних та тогочасних світських і духовних осіб. 1754 року написав ікони для церкви у фортеці святої Єлизавети (нині м. Кіровоград), портрети Петра I, імператриці Катерини I, принца Оранського, королеви Марії-Казиміри Собеської, 1759 — «страсні» ікони для Кирилівського монастиря (див. Кирилівська церква) в Києві. Вільно інтерпретував канонічні релігійні сюжети, наповнюючи їх актуальним ідейно-філоським змістом і живим почуттям. Автор малюнків у лаврських «кужбушках», срібної оправи Євангелія (1749) та чаші (1763). Алімпієві також приписується виконання ряду композицій у настінному розписі Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської лаври.

Помер у травні 1768 року. Того ж року архієпископ синайський Кирил писав до Києво-Печерської лаври, що покійний ніби мав 3000 червніців, з яких 1200 заповів лаврі, а решту 1800, поділивши на три рівні частини, заповів передати до Єрусалиму, Синаю й Афону. З Лаври Кирилові відписали, що Алімпій не залишив жодного майна, окрім кількох ікон.

Похований у м. Києві. Похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. У «кужбушках» (альбомах малюнків і гравюр) Лаврської іконописної майстерні збереглися ескізи, портрети, гравюри майтра (лики Ісуса Христа, Богородиці, святої Варвари та ін.).