58. Розкрийте культурно-освітню діяльність Ярослава Мудрого. «Руська правда»

Після смерті Володимира Великого між його синами спалахнула міжусобна боротьба, в якій переміг Ярослав, прозваний у народі Мудрим.

Однією з найбільших заслуг Ярослава вважається запровадження на Русі першого збірника законів – «Руської правди».

Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську Лавру, збудував багато церков, серед яких був і Софіївський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами. Він перший серед князів висловий ідею щодо самостійності Українських земель.

Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв’язки з київською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одружилися з європейськими принцесами, а 3 доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Тому не дивно, що історики називають Ярослава Мудрого тестем Європи.

Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.

59. Схарактеризуйте архітектура і образотворче мистецтво Київської Русі.

Архітектура і живопис другої половини XVII-XVIII ст. періоду Гетьманщини набувають виразних демократичних, життєстверджуючих рис. Тут панує стиль бароко. Бароко – напрямок в європейському мистецтві, що виник наприкінці XVI ст. і проіснував до середини XVIII століття. Творах цього напрямку переважно відображають почуття, багату фантазію їх авторів, яка інколи не знає меж, вони сповнені контрастів. Постійна тема таких творів – поєднання реального та уявного, ілюзорність буття, тощо. По духу бароко більш відповідає Контрреформації і було взято на озброєння саме католицькою церквою. В Україні бароко, на відміну від католицької Європи стало символом національного відродження. У цей період набуло поширення так зване козацьке бароко. Передусім в Україні XVI-XVIII ст. будували бастіонні укріпленні, мури, п'ятидільні храми. До таких належать Миколаївський собор у Ніжині, Троїцький собор Густинського монастиря, Всехсвятська надбрамна церква Києво-Печерської лаври та дзвіниця Софійського собору, збудовані на кошти І. Мазепи. Видатні архітектори – українець І. Зарудний і росіянин І. Старцев побудували найбільші на той час храми Києво-Братського і Пустино-Микільського монастирів. Видатними представниками бароко були І. Григорович-Барський, С. Ковнір. у другій половині XVIII ст. бароко поступається місцем стилю рококо, з'являються перехідні форми до класицизму.

У живопису відбувається перехід від іконописання до реалізму, особливо розвивається портретний жанр – з'являються чудові твори професійних художників Д. Левицького та Д. Боровиковського, які працюють у Росії. В Україні створюються сповнені психологізму портрети козацької старшини, заможних козачок – художники В. Реклінський, Й. Іванович, І. Паєвський.

В народній творчості набувають поширення зображення козака Мамая – легендарного символу української звитяги, гетьмана Б. Хмельницького.