52. Схарактеризуйте боротьбу князя Данила Галицького проти монголо-татар.

У 1239 р. Данило приєднав до своїх володінь Київські землі. Однак, у період, коли Данило вже відбудував свою державу, на руські землі напали монголо-татари, які після зруйнування в грудні 1240 р. Києва пішли походом на Волинь і Галичину. Данило змушений був визнати залежність від Золотої Орди і платити їй данину. Це дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновлювати економіку. Але коритися Данило не думав і готував сили для боротьби проти Золотої Орди.

У руслі цієї анти монгольської політики князь: 1. Уклав союз з угорським королем 2. Уклав союз з Папою римським: Папа обіцяв допомогу Данилу організацією хрестового походу проти монголо-татар, а Данило обіцяв церковну унію з Римом. У 1253 р. він отримав від Папи римського королівську корону, однак обіцяна йому допомога не надійшла 3. Організовував війська, укріпляв старі міста і будував нові – заснував Холм і Львів.

Але анти монгольська політика Данила зазнала краху. Татари здійснили похід на князівство і змусили князя знищити відновлені ним укріплення міст. Це справило гнітюче враження на Данила і прискорило його смерть у 1264 р.

Головної своєї мети Данило не досяг – не зміг добитися визволення держави від монголо-татар.

Українська історіографія вважає Данила Галицького одним із найвидатніших руських князів. У надзвичайно складних умовах він зміг перетворити князівство на високорозвинену державу, яку поважали в Європі.

53. Проаналізуйте зміст Білоцерківського мирного договору між Україною та Польщею(28 вересня 1951р)

Зміст договору:

1.Влада гетьмана поширюєься тільки на Київщині;

2.Козацький реєстр 20тис;

3.Польська шляха повертається до своїх маєтків, а селяни до шляхти ;

4.Богдан Хмельницький розриває союз із Кримським ханством, позбавляється права дипломатичних відносин;

5.Старшину і полковників затверджує король;

6.Учасники повстання амністовані;

Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобережжя на землі Московської держави- Слобідську Україну Проте польський сейм договір не затвердив і це розв’язало руки Богдану Хмельницькому.

54. Розкрийте основні положення «Конституції» Пилипа Орлика

Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорізького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов’язки усіх членів війська. Укладений 1710 р. Затверджений шведським королем Карлом 7. Написаний латиною і староукраїнською. Скл з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Зміст статтей:

1.Проголошується незалежність України від Росії та РП;

2.Обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;

3.Територія України визначається Зборівським трактатом 1649 р.;

4.Запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Калеберду, землі над Ворсклою; фортеці, побудовані І. Мазепою, ліквідовувались;

5.При гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі на рік – на Різдво, Покрову та Великдень;

6.Справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;

7.Державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються окремі землі;

8.Встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;

9.Спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;

10.Скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам;

Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу – Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу повноважень виконавчої і судової влад. Разом з тим не можна не зауважити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися П. Орлик для повернення в Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер. Конституція значно обмежувала гетьманську владу в інтересах старшини. Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам’яткою української державно-політичної думки в еміграції. Уряд П. Орлика намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці спроби виявилися марними – європейські держави не бажали воювати за Україну.