24. Проаналізуйте особливості селянської реформи 1861 року в Україні

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав законопроекти – Маніфест і Положення про скасування кріпосного права. Селяни отримали особисту свободу, право мати майно, самостійно укладати договори тощо. Поміщики втратили право їх купувати і продавати, дарувати їх, розпоряджатися як річчю. Однак, на відміну від інших верств населення (дворян, купців, духовенства), селяни платили подушний податок, рекрутувалися до війська, їх піддавали тілесним покаранням. Селян було звільнено з землею за викуп, поміщики зберігали від 1/3 до 1/2 землі. Всього селяни виплатили за землю 1,5 млрд. крб. за тогочасної ринкової ціни – 500 мільйонів. До укладення викупної угоди селяни вважалися тимчасово зобов'язаними, тобто відбували дореформені повинності (цей стан було ліквідовано через 20 років).  Особливістю проведення селянської реформи в Україні було те, що в південних її губерніях переважало общинне землеволодіння, а на Лівобережжя – подвірне. На півдні і сході селяни після реформи втратили до 30% землі, на Правобережжі, де більшість землі належала польським поміщикам, селянські наділи збільшилися на 20%. Після цього розпочався швидкий процес розшарування і обезземелення селянства, що призвело до пошуку роботи у містах. Це дало змогу розширювати промислове виробництво, яке до того гальмувалося відсутністю вільних робочих рук.

25. Розкрийте історичне значення Русі

Історичне значення Київської Русі полягає у наступному:

- Русь стала першою великою східнослов'янською державою, що об'єднала майже всі східнослов'янські племена;

- Русь, що існувала близько 400 років, заклала традиції державотворення в Україні, на її досвід спиралися наступні державні діячі України;

- Київська держава слугувала надійним захистом Європи від східних кочовиків, з її падінням татарські орди вторглися в Європу;

- державне життя дало могутній поштовх розвитку української народності та її культури;

-прийняття християнства прискорило культурний розвиток слов'ян, включило їх до європейської спільноти цивілізованих народів, підняло авторитет держави на міжнародному рівні.

26. Дайте оцінку діяльності б. Хмельницького

Лідером національно-визвольних змагань середини XVII ст. став талановитий державний та воєнний діяч – чигиринський сотник, гетьман України Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький (1595-1657 pp.). Хмельницький народився в сім'ї українського шляхтича, реєстрового козака, одержав гарну освіту в єзуїтському колегіумі, дослужився до генерального писаря реєстрового козацтва (саме його підпис стоїть на Куруківській угоді). Був два роки у татарському полоні, де вивчився турецькій мові. Приводом до його виступу проти польського панування стала особиста трагедія – шляхтич Чаплинський розорив хутір Хмельницького в Суботові, забрав його жінку та забив до смерті сина. На Січі він обраний гетьманом і розпочав бойові дії проти поляків. В ході війни у гетьмана визріла думка про побудову незалежної козацької держави. Уже у першому договорі з Польщею – Зборівському – йому фактично вдалося закріпити незалежність України. Його влада була визнана на території Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Козацький сотенно-полковий устрій було перенесено на новоутворену державу Б. Хмельницького.  Гетьман проводив активну зовнішню політику. Було встановлено зв'язки з багатьма державами Європи – Польщею, Московією, Швецією, Молдавією, Семигороддям, навіть Англією, а також Туреччиною, Кримом. Про популярність Богдана в Європі свідчить таке звернення до нього у листі вождя Англійської революції О. Кромвеля: «Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісимус греко-східної церквії, вождь усіх козаків запорозьких, пострах і викорінювач польського дворянства, скоритель фортець, винищувач римського священства...». Історичне значення діяльності Б. Хмельницького полягає в тому, що в ході Національно-визвольної війни було створено і визнано Українську козацьку державу – «Військо Запорозьке Низове», що стала історичною спадкоємицю Київської Русі. Україна була визнаною європейською державою.