
- •1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •2. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •4. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •5. Конституційні засади охорони праці в україні
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Закон україни про охорону праці
- •8. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •9. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •10. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •11. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •14. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •15. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •16. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •18 5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
- •19.Розробка та затвердження інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •20. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •21. Система державного управління охороною праці в Україні
- •22. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •23. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •24. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •25. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •26. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •27. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •30. Права і обов'язки працівників служби охорони праці
- •31 Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •32. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •33. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •37.Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •38. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •39. Стимулювання охорони праці
- •40. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •41.. Вивчення основ охорони праці в навчальних закладах і під час професійного навчання працівників на підприємстві
- •42. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •43. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •44. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •45. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •46. Види інструктажів
- •47. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •48. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •49. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •50. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •53. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •54. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •56. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •57. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •58. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •59. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •60. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •62. Механічна вентиляція
- •63. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
- •64. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •65. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •66, 69. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •70. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •73. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •74. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •78. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •79. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •81. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту
- •82. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •85. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •86. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •87. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •88. Класифікація лазерів
- •89. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •90. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •93. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •95. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •96. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •97. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •98. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •99. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •100. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •101. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •102. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •103. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •104. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •105. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •108. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •109. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •110. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
83. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
електромагнітних полів (ЕМП), фонового випромінювання, викликаного природними чинниками. Навколо Землі існують електричне та магнітне поля, інтенсивність яких не залишається постійною. Спостерігаються річні, добові коливання цих полів під дією грозових розрядів, опадів, вітрів, а також під дією сонячної активності (магнітні бурі).
У процесі науково-технічного розвитку людство додало до фонового випромінювання цілий ряд факторів, які підсилили це випромінювання в декілька разів (антропогенні ЕМП). У побуті та промисловості набули масового застосування обладнання та прилади, робота яких пов'язана з утворенням електромагнітних випромінювань широкого діапазону частот. Зростання рівня ЕМП різко підсилилось з початку 30-х років XX століття. В окремих районах їх рівень в сотні разів перевищує рівень полів природного походження. Джерелами випромінювань електромагнітної енергії є потужні радіо та телевізійні станції, ретранслятори, засоби радіозв'язку різного призначення, в тому числі і супутникового, промислові установки високочастотного нагрівання металів, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт, вимірювальні прилади, персональні комп'ютери (ПК).
В аеропортах та на військових об'єктах працюють потужні радіолокатори, які випромінюють в навколишнє середовище потоки електромагнітної енергії. Потужність та кількість джерел ЕМП постійно зростає.
Відомо, що навколо провідника, по якому протікає електричний струм, виникають електричне та магнітне поля. Якщо струм постійний, то ці поля існують незалежно одне від одного.
При змінному електричному струмі електричне та магнітне поля пов'язані між собою, становлячи єдине електромагнітне поле. При появі електричної напруги на струмоведучих частинах з'являється електричне поле (ЕП). Якщо електричне коло замкнуте, тобто по ньому протікає струм, це супроводжується появою магнітної складової поля, і в цьому випадку говорять про існування електромагнітного поля (ЕМП). Для характеристики ЕМП введено поняття напруженості його складових - електричного та магнітного полів.
84. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
Допустимі рівні ЕМП на робочих місцях при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ «Злектромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля на рабочих местах», що поширюється на діапазони частот 60 кГн — 300 ГГц.
У ближній зоні, яка має фізичне значення при частотах до 300 МГц, нормуються напруженості електричної і магнітної складових полів.
У дальній зоні в діапазоні частот 300 МГц — 300 ГГц, у якому, як правило, і перебуває: персонал, що обслуговує джерела ЕМВ із довжиною хвилі менше метра, нормується густина потоку енергії га енергетичне навантаження.
У діапазоні частот 60 кГц — 300 МГц гранично допустима напруженість ЕМП на робочих місцях протягом робочого дня не може перевищувати наступних значень:
для електричних полів: 0,06-3•3-30•30-50•50-300 f, МГц
50•20•10•5 Е, В/м
Для магнітних полів: 0,06-1,5•30-50 f, МГц.
5•0,3 Н, А/м.
У випадках, коли час впливу ЕМГІ на персонал не перевищує 50% тривалості робочого дня, допускаються рівні, вищі зазначених, але не більше ніж удвічі.
Найчастіше людині доводилася працювати з джерелами ЕМП промислової частоти 50 Гц. У цьому випадку обслуговуючий персонал перебуває у ближній зоні, а основним параметром, що характеризує біологічну дію ЕМВ, є електрична напруженість. Магнітна ж складова помітного виливу на організм не
чинить, бо напруженість магнітного поля в діючих установках і навколо високовольтних ліній напругою до 750 кВ включно не перевищує 25 А/м. Згідно з ДНАОП 0.03-3.13-85 (СНІ 3206-85) «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц» їх шкідлива біологічна дія виявляється при напруженості 1,4 кА/м.
На напруженість електричного поли промислової частоти і характер його розподілу впливає напруга електроустановок і високовольтних ліній. Спеціальні спостереження і дослідження, проведені у багатьох країнах, дали змогу з’ясувати, ідо помітні зміни в здоров’ї обслуговуючого персоналу виникають у випадку напруги понад 400 кВ. Допустимі рівні напруженості електричного поля частотою 50 Гц залежно від тривалості його впливу на людину передбачені ГОСТом 12.1.002-84 ССБТ «Злектрические поля промьішленной частота. Доиустимьіе уровнн напряженности и требования к проведенню контроля на рабочих местах».
ГДР напруженості електричною поля встановлюється 25 кВ/м. Перебування в електричних полях напруженістю понад 25 кВ/м без засобів захисту забороняється. Перебування в електричних полях напруженістю до 5 кВ/м допускається протягом робочого дня.
Оцінку постійних магнітних полів здійснюють згідно з ДНАОП 0.03- 3.04-77 (СН 1742-74) «Гранично допустимі рівні впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами». Напруженість постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м.
Для вимірювання напруженості електричного і магнітного полів у діапазоні частот 60 кГц — 300 МГц використовують прилади ВЕМП-1 і ВЕМП- Т; для вимірювання густини потоку енергії в діапазоні частот 300 МГц — 300 ГГц застосовують прилади ПЗ-9, ПЗ-13; а напруженість електричного поля промислової частоти виміряють приладами ПЗ-1 і ВНЕП-50.