6. Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку матеріалізму як філософського світогляду.

Вже на самому початку філософія зіткнулася з протилежністю матеріального, тілесно-чуттєвого буття і буття умоглядного, не тілесного. Звідси два протилежні типи філософії: матеріалізм та ідеалізм. Головна відмінність між ними визначається тим, що береться за основу, що вважається основним у бутті: тілесне, матеріально-чуттєве чи ідеальне, духовне.

З цього погляду матеріалізм – це такий світогляд, який стверджує, що основне в бутті є матерія, матеріальний процес, тілесне життя, а духовний процес, світ ідеальних сутностей становить щось похідне, вторинне порівняно з ним. Згідно з матеріалістичною філософією явища ідеального, духовного порядку не мають самостійного буття, в сутності своїй вони матеріальні або є лише виявами тілесного начала. Вони суть властивості матерії, а їхнє буття не має субстанційного характеру.

З точки зору матеріалізму, все в світі, всі його різноманітні форми і явища суть лише модифікації первісної матерії, певної матеріальної субстанції. Лише вона належить до сфери сущого і може вважатися чимось таким, що реально існує. Все у світі може бути зведено до матерії та форм її руху.

Фізіологія, наприклад, переконливо доводить залежність духовних станів від стану нашого тіла, психічного здоров’я від здоров’я тілесного.

Отже, матеріалізм як філософський світогляд ґрунтується як на повсякденному досвіді, так і на висновках науки. Він збігається із здоровим глуздом і означає реалістичний, тверезий погляд на світ, погляд, згідно з яким справжня реальність це і є реальність матеріальних речей.

Історичні форми матеріалізму.

Перша форма – античний матеріалізм – Фалес (вода), Анаксагор (Сонце – розжарений камінь; гомеомерії). Атомістичний матеріалізм Левкіппа та Демокріта – основу всього сущого утворюють неподільні тілесні частинки – атоми. Потім цю концепцію розвивали Епікур, Лукрецій Кар.

В Середньовіччі – номіналізм – реально існують лише одиничні, чуттєві речі.

Доба Ренесансу – натуралістичний пантеїзм – лише матерія є субстанцією всіх речей.

Новочасний матеріалізм 17-18 ст – лише матеріалізм створює філософську онтологію для науки.

Натуралізм – абсолютизація природи.

Механіцизм – природа як велетенська машина.

Антропологічний матеріалізм – основа філософського пояснення світу – людина як біологічна істота.

Вульгарний матеріалізм - заперечення якісної відмінності свідомості від суто матеріальних, тілесних процесів, у редукції ідеального до речовини, до руху такого тілесного органу, як мозок.

Марксизм – матеріалістичне розуміння історії.

Історичний матеріалізм – залежність духовного життя людини, різних форм суспільної ідеології (філософії, релігії, моралі) від системи виробничих відносин.

Діалектичний матеріалізм – усі форми матеріального буття перебувають у безперервному становленні, розвитку

Метафізичний матеріалізм – форми матеріального світу як щось вічне і незмінне.

Природничо-науковий (фізикалізм) – всі природні процеси зводяться до їхньої фізичної основи, а фізична реальність розглядається як остання і єдина.

Біхевіоризм – пояснення людської поведінки на основі нервових механізмів.

Фрейдизм – всі явища не тільки людської психіки, а й культури, релігії розглядаються як сублімація сексуальної енергії.

КРИТИКА: Матеріалізм непослідовний. Будь-які спроби на основі матеріалістичного принципу побудувати послідовний світогляд обертаються необхідністю доповнювати його протилежним принципом. От наприклад, історичний або економічний матеріалізм К.Маркса: економічні відносини, інтереси, що утворюють матеріальну основу суспільства, неможливі без участі свідомості (психіки взагалі) носії цих інтересів, суб’єктів економічних відносин.

Визначаючи істину матеріалізму, реальність існування матеріального світу, ми мусимо сказати, що це не вся істина. Матеріальне як таке, будучи необхідним аспектом або виміром буття, не вичерпує собою всього буття. Матерія не є абсолютним, самодостатнім його началом. Це – лише частковий (відносний) принцип сутності, необхідний для конституювання тілесної природи, але сам такою сутністю (субстанцією) бути не може.

Матеріалізм через свою однобічність виявляє безпорадність у поясненні найважливіших проблем людського буття (свідомість, культура, сенс людського існування, цінності тощо). Але й матеріальна природа не може бути до кінця пояснена на основі самого тільки матеріального начала, без апеляції до ідеальних, імматеріальних причин.

Виходячи з одних лише матеріальних умов, з особливостей властивої їм матерії, зрозуміти виникнення всіх цих форм неможливо. Звідси цілком закономірними виглядають спроби побудувати протилежну логіку пояснення світу, таку, яка б ураховувала реальність вищих рівнів буття, їх незводимість до нижчих, яка б визнавала за ідеальними началами, свідомістю, духом буття принаймні не менше, ніж буття матерії. За цією логікою матеріальна природа здатна до самореалізації, до еволюції й діалектичного сходження, але не як сліпа і позбавлена смислу стихія, а як духовна у своїй сутності. Еволюція. Згідно із законами природи, 2 з. термодинаміки у природі відбуваються лише ентропійні процеси (від більшого порядку до мешого, від порядку до хаосу). «демон» Максвела. Випадок.