- •Розкрийте місце метафізики в системі філософського знання.
- •Дайте визначення предмету метафізики та поясніть його особливості.
- •Покажіть яке з двох понять: Буття або Ніщо, має пріоритет в європейській культурі. (євр. К-ра???)
- •Розкрийте співвідношення категорій “буття”, “сутність”, “дійсність”.
- •Дайте визначення та розкрийте філософське значенння поняття субстанції.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку матеріалізму як філософського світогляду.
- •Дайте визначення філософського поняття матерії та покажіть, в чому проблема цього визначення.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку філософського ідеалізму, вкажіть його головні види.
- •Розкрийте значення ідеї як філософської категорії.
- •Розкрийте зміст понять „ідея” та „ідеал”.
- •Розкрийте суть проблеми ідеального. Покажіть місце ідеального в природі і суспільному житті.
- •Дайте визначення принципу телеології та розкрийте його зв’язок з філософським ідеалізмом.
- •Покажіть філософське значення проблеми співвідношення буття і свідомості та вкажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте структуру і головні функції свідомості.
- •Розкрийте співвідношення свідомості і самосвідомості. Вкажіть головні функції самосвідомості.
- •Розкрийте співвідношення понять „свідомість”, „душа”, „дух”.
- •Розкрийте сутність психофізичної проблеми та покажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте зміст антиномії духовної свободи та природної необхідності, покажіть головні способи її розв’язання.
- •Розкрийте філософське і наукове значення принципу детермінізму.
- •Розкрийте зміст та філософське значення поняття причинності.
- •1.Розкрийте співвідношення необхідності і випадковості. Поясніть, що таке фаталізм.
- •Розкрийте зміст і співвідношення позитивної і негативної свободи.
- •Обґрунтуйте необхідність ідея Бога (Абсолюту) в структурі філософського світогляду.
- •Розкрийте сутність онтологічного доведення буття Бога.
- •Розкрийте особливості космологічного аргументу.
- •Головні аргументи атеїзму, за працею Нагеля „Атеїстична критика віри в Бога”.
- •Фройд про психологічну природу релігійних ідей („Майбутнє однієї ілюзії”).
- •О. Лосєв: свідомість і буття, душа і тіло (за працею „Діалектика міфу” ).
- •С. Франк про особливості ідеального (за працею „Духовні основи суспільства”).
- •Праця п. Юркевича „Ідея”: специфіка ідеї як форми мислення.
- •Визначення філософської категорії „матерія” в праці в.І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм”.
- •Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.
- •Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.
- •Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).
- •Аналіз першої матерії в праці ф.Бекона „Про витоки і начала”.
- •Р. Декарт про місце метафізики в системі філософії (за працею „Принципи філософії”).
- •Питання про Ніщо в праці Гайдеґґера „Що таке метафізика ?”
- •Діалектика буття і ніщо в „Логіці” Гегеля.
- •Діалог Платона “Софіст”: філософська суперечка про буття.
- •Діалог Платона “Софіст”: проблема співвідношення буття і небуття.
- •Поняття матерії в праці Гольбаха „Система природи”.
- •К.Маркс, ф. Енгельс про співвідношення буття і свідомості в праці „Німецька ідеологія”.
Діалектика буття і ніщо в „Логіці” Гегеля.
За Гегелем, мислити взагалі означає облачати щось у форму загальності, перетворюючи загальне на предмет нашої думки або, інакше, визначити одиничні, чуттєві речі як таке загальне. З цього погляду саме буття, що становить результат крайнього узагальнення, і є найпершим таким визначенням. У своїй «Логіці» Гегель розглядає буття як початок думки, як її найперше і найзагальніше поняття, що стає підставою і передумовою для всіх наступних її логічних визначень. Хоча в певному розумінні цього слова поняттям воно ще не є, воно лише його можливість, або, як казав Гегель, поняття у собі.
В «Логіці» знаходимо діалектику буття і ніщо, в якій буття як таке безпосередньо і прямо виявляється своїм запереченням. Розглядаючи поняття чистого буття, філософ показує, що воно утворюється шляхом абстракції, закономірним результатом якої тільки й може бути заперечення будь-якого буття – ніщо.
Наголошуючи на значенні буття як начала логічного розвитку мислення, він прагне показати, як самий цей розвиток долає абстрактне розуміння буття, в якому воно фактично дорівнює ніщо, і знімає ці протилежності в такому конкретному понятті, як становлення.
Діалог Платона “Софіст”: філософська суперечка про буття.
Діалог Платона “Софіст”: проблема співвідношення буття і небуття.
Учасники діалогу, намагаючись з’ясувати, що таке софіст, приходять до глибокої діалектики буття і небуття, а також висловлюють свою незгоду з Парменідом, який заперечував реальне існування небуття
Спочатку задається питання про те, чому хоча щось і здається, але зовсім не є та не є істиною, але все одно являється людини. Мається на увазі хиба, а отже й небуття. Але співбесідники кажуть про те, що Пармені не був правий, коли зовсім заперечив існування небуття, адже тоді виходить і хиби не існує, а це вже суперечить повсякденному досвіду.
Далі вони ведуть розмову про «цілковите небуття», чи можна так його називати. Потім доходять висновку, що небуття не може бути віднесене до чогось, що існує, тому що, 1) щось – завжди віднесене до того, що існує, 2) щось – одиничне. 2 пункт суперечливий, адже число ми відносимо до царини буття. Таким чином, не треба намагатися прикладати до небуття множину або єдність, взагалі будь-які характеристики буття.
Таким чином, учасники діалогу кажуть про те, що про небуття навіть помислити нічого не можна, не тільки казати, адже всі такі спроби ведуть до суперечностей. Але вони все одно намагаються знайти спосіб висловитися про небуття, тому що софісти завжди те й роблять, що ним користуються. Визначають софіста, а потім розмовляють про відображення, віддзеркалення як подобу правдивого, але воно не правдиве, а лише подібне. Врешті-решт, доходять висновку, що небуття дуже переплетене з буттям, це химерне плетиво.
Далі мова ведеться про гадку, що хибна - коли протилежна тому, що існує, а отже це гадка про неіснуюче. Таким чином, хибна гадка має якимось чином існувати, тому що людина може збрехати.
В кінці уривку співбесідники розмовляють про те, як вони будуть спілкуватися з софістами, а Чужинець просить не вважати його батьковбивцею за те, що він піддає випробуванню вчення Парменіда.