- •Розкрийте місце метафізики в системі філософського знання.
- •Дайте визначення предмету метафізики та поясніть його особливості.
- •Покажіть яке з двох понять: Буття або Ніщо, має пріоритет в європейській культурі. (євр. К-ра???)
- •Розкрийте співвідношення категорій “буття”, “сутність”, “дійсність”.
- •Дайте визначення та розкрийте філософське значенння поняття субстанції.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку матеріалізму як філософського світогляду.
- •Дайте визначення філософського поняття матерії та покажіть, в чому проблема цього визначення.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку філософського ідеалізму, вкажіть його головні види.
- •Розкрийте значення ідеї як філософської категорії.
- •Розкрийте зміст понять „ідея” та „ідеал”.
- •Розкрийте суть проблеми ідеального. Покажіть місце ідеального в природі і суспільному житті.
- •Дайте визначення принципу телеології та розкрийте його зв’язок з філософським ідеалізмом.
- •Покажіть філософське значення проблеми співвідношення буття і свідомості та вкажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте структуру і головні функції свідомості.
- •Розкрийте співвідношення свідомості і самосвідомості. Вкажіть головні функції самосвідомості.
- •Розкрийте співвідношення понять „свідомість”, „душа”, „дух”.
- •Розкрийте сутність психофізичної проблеми та покажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте зміст антиномії духовної свободи та природної необхідності, покажіть головні способи її розв’язання.
- •Розкрийте філософське і наукове значення принципу детермінізму.
- •Розкрийте зміст та філософське значення поняття причинності.
- •1.Розкрийте співвідношення необхідності і випадковості. Поясніть, що таке фаталізм.
- •Розкрийте зміст і співвідношення позитивної і негативної свободи.
- •Обґрунтуйте необхідність ідея Бога (Абсолюту) в структурі філософського світогляду.
- •Розкрийте сутність онтологічного доведення буття Бога.
- •Розкрийте особливості космологічного аргументу.
- •Головні аргументи атеїзму, за працею Нагеля „Атеїстична критика віри в Бога”.
- •Фройд про психологічну природу релігійних ідей („Майбутнє однієї ілюзії”).
- •О. Лосєв: свідомість і буття, душа і тіло (за працею „Діалектика міфу” ).
- •С. Франк про особливості ідеального (за працею „Духовні основи суспільства”).
- •Праця п. Юркевича „Ідея”: специфіка ідеї як форми мислення.
- •Визначення філософської категорії „матерія” в праці в.І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм”.
- •Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.
- •Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.
- •Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).
- •Аналіз першої матерії в праці ф.Бекона „Про витоки і начала”.
- •Р. Декарт про місце метафізики в системі філософії (за працею „Принципи філософії”).
- •Питання про Ніщо в праці Гайдеґґера „Що таке метафізика ?”
- •Діалектика буття і ніщо в „Логіці” Гегеля.
- •Діалог Платона “Софіст”: філософська суперечка про буття.
- •Діалог Платона “Софіст”: проблема співвідношення буття і небуття.
- •Поняття матерії в праці Гольбаха „Система природи”.
- •К.Маркс, ф. Енгельс про співвідношення буття і свідомості в праці „Німецька ідеологія”.
Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.
- «Перша філософія» - наука про буття, суте (суте взагалі, суте як таке, просто суте). «Саме «п.ф.» належить досліджувати суте як суте – що воно таке і що йому властиве як сутому».
- Пердмет – те, що існую за природою. Ця наука найбільш Божа:
1) володіє нею скоріше Бог,
2) предметом є «божественні» предмети.
- Сутність є предмет, що має самостійне буття, що не потребує для свого існування іншого; це одиничне, окреме буття речі.
- Таке буття є субстанція – існує сама в собі, а не в чомусь іншому, ніколи не може виступати в судженні як його предикат, чи атрибут, а лише як суб’єкт.
Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.
Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).
Дж.Берклі піддає критичному аналізові поняття матеріальної субстанції. Цікавими тут, по-перше, є трактування філософського сенсу цього поняття як основи існування речей поза свідомістю і духом і, по-друге, ті аргументи, за допомогою яких філософ-ідеаліст доводить, що матерія за своїм змістом є ніщо.
«Філософи з виразом матеріальна субстанція не пов’язують якогось змісту, крім ідеї сущого взагалі разом з відносним поняттям про підтримування ним акциденцій. Загальна ідея сущого уявляється мені найбільш абстрактною і незрозумілою з усіх ідей.
Навіть якщо б і було можливим, щоб поза духом існували тверді, оформлені і рухливі субстанції, що відповідають нашим уявленням про тіла, все-таки незрозуміло, яким чином ми могли б знати про це: через відчуття чи за допомогою розуму? Щодо чуттів, то вони дають нам знання лише про наші чуттєві ідеї або ті речі, котрі, хоч як їх називай, безпосередньо сприймаються у відчуттях, вони не свідчать про те, що існують якісь речі, незалежні від душі або не сприйняті нами, хоча й подібні до сприйнятих.
Всіма припускається можливість, щоб нам були властиві всі ті ідеї, які ми маємо, хоча б поза нами й не існувало тіл, подібних до них.
Якщо б зовнішні тіла й існували, нам неможливо якимось чином здобути їх існування, що й тепер.
Я зовсім не заперечую існування якої б то не було речі, що її ми можемо пізнавати через відчуття або завдяки міркуванням. Єдина річ, існування якої ми заперечуємо, це та, яку філософи звуть матерією або тілесною субстанцією.
Коли слово субстанція розуміти в буденному значенні, тобто як комбінацію чуттєвих якостей, протяжності, міцності, ваги тощо, то нас не можна звинуватити в їх знищенні. Але коли це слово взяти в філософському значенні – тоді й справді я визнаю, що ми знищуємо її.
Мотиви, що змусили людей припускати існування матеріальної субстанції:
1) колір, форма, рух та інші чуттєві якості, або акциденції, справді існують поза духом, отже припускається якийсь не мислячий субстрат,
2) все ж таки кольори, звуки та інші чуттєві вторинні якості не існують поза духом, отже, позбавляється субстрат цих якостей, що існують поза духом і тому потребують підтримки матеріального носія.»