Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidredagovana_Metafizika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
86.93 Кб
Скачать
  1. Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.

- «Перша філософія» - наука про буття, суте (суте взагалі, суте як таке, просто суте). «Саме «п.ф.» належить досліджувати суте як суте – що воно таке і що йому властиве як сутому».

- Пердмет – те, що існую за природою. Ця наука найбільш Божа:

1) володіє нею скоріше Бог,

2) предметом є «божественні» предмети.

- Сутність є предмет, що має самостійне буття, що не потребує для свого існування іншого; це одиничне, окреме буття речі.

- Таке буття є субстанція – існує сама в собі, а не в чомусь іншому, ніколи не може виступати в судженні як його предикат, чи атрибут, а лише як суб’єкт.

  1. Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.

  1. Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).

Дж.Берклі піддає критичному аналізові поняття матеріальної субстанції. Цікавими тут, по-перше, є трактування філософського сенсу цього поняття як основи існування речей поза свідомістю і духом і, по-друге, ті аргументи, за допомогою яких філософ-ідеаліст доводить, що матерія за своїм змістом є ніщо.

«Філософи з виразом матеріальна субстанція не пов’язують якогось змісту, крім ідеї сущого взагалі разом з відносним поняттям про підтримування ним акциденцій. Загальна ідея сущого уявляється мені найбільш абстрактною і незрозумілою з усіх ідей.

Навіть якщо б і було можливим, щоб поза духом існували тверді, оформлені і рухливі субстанції, що відповідають нашим уявленням про тіла, все-таки незрозуміло, яким чином ми могли б знати про це: через відчуття чи за допомогою розуму? Щодо чуттів, то вони дають нам знання лише про наші чуттєві ідеї або ті речі, котрі, хоч як їх називай, безпосередньо сприймаються у відчуттях, вони не свідчать про те, що існують якісь речі, незалежні від душі або не сприйняті нами, хоча й подібні до сприйнятих.

Всіма припускається можливість, щоб нам були властиві всі ті ідеї, які ми маємо, хоча б поза нами й не існувало тіл, подібних до них.

Якщо б зовнішні тіла й існували, нам неможливо якимось чином здобути їх існування, що й тепер.

Я зовсім не заперечую існування якої б то не було речі, що її ми можемо пізнавати через відчуття або завдяки міркуванням. Єдина річ, існування якої ми заперечуємо, це та, яку філософи звуть матерією або тілесною субстанцією.

Коли слово субстанція розуміти в буденному значенні, тобто як комбінацію чуттєвих якостей, протяжності, міцності, ваги тощо, то нас не можна звинуватити в їх знищенні. Але коли це слово взяти в філософському значенні – тоді й справді я визнаю, що ми знищуємо її.

Мотиви, що змусили людей припускати існування матеріальної субстанції:

1) колір, форма, рух та інші чуттєві якості, або акциденції, справді існують поза духом, отже припускається якийсь не мислячий субстрат,

2) все ж таки кольори, звуки та інші чуттєві вторинні якості не існують поза духом, отже, позбавляється субстрат цих якостей, що існують поза духом і тому потребують підтримки матеріального носія.»

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]