
- •Розкрийте місце метафізики в системі філософського знання.
- •Дайте визначення предмету метафізики та поясніть його особливості.
- •Покажіть яке з двох понять: Буття або Ніщо, має пріоритет в європейській культурі. (євр. К-ра???)
- •Розкрийте співвідношення категорій “буття”, “сутність”, “дійсність”.
- •Дайте визначення та розкрийте філософське значенння поняття субстанції.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку матеріалізму як філософського світогляду.
- •Дайте визначення філософського поняття матерії та покажіть, в чому проблема цього визначення.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку філософського ідеалізму, вкажіть його головні види.
- •Розкрийте значення ідеї як філософської категорії.
- •Розкрийте зміст понять „ідея” та „ідеал”.
- •Розкрийте суть проблеми ідеального. Покажіть місце ідеального в природі і суспільному житті.
- •Дайте визначення принципу телеології та розкрийте його зв’язок з філософським ідеалізмом.
- •Покажіть філософське значення проблеми співвідношення буття і свідомості та вкажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте структуру і головні функції свідомості.
- •Розкрийте співвідношення свідомості і самосвідомості. Вкажіть головні функції самосвідомості.
- •Розкрийте співвідношення понять „свідомість”, „душа”, „дух”.
- •Розкрийте сутність психофізичної проблеми та покажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте зміст антиномії духовної свободи та природної необхідності, покажіть головні способи її розв’язання.
- •Розкрийте філософське і наукове значення принципу детермінізму.
- •Розкрийте зміст та філософське значення поняття причинності.
- •1.Розкрийте співвідношення необхідності і випадковості. Поясніть, що таке фаталізм.
- •Розкрийте зміст і співвідношення позитивної і негативної свободи.
- •Обґрунтуйте необхідність ідея Бога (Абсолюту) в структурі філософського світогляду.
- •Розкрийте сутність онтологічного доведення буття Бога.
- •Розкрийте особливості космологічного аргументу.
- •Головні аргументи атеїзму, за працею Нагеля „Атеїстична критика віри в Бога”.
- •Фройд про психологічну природу релігійних ідей („Майбутнє однієї ілюзії”).
- •О. Лосєв: свідомість і буття, душа і тіло (за працею „Діалектика міфу” ).
- •С. Франк про особливості ідеального (за працею „Духовні основи суспільства”).
- •Праця п. Юркевича „Ідея”: специфіка ідеї як форми мислення.
- •Визначення філософської категорії „матерія” в праці в.І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм”.
- •Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.
- •Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.
- •Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).
- •Аналіз першої матерії в праці ф.Бекона „Про витоки і начала”.
- •Р. Декарт про місце метафізики в системі філософії (за працею „Принципи філософії”).
- •Питання про Ніщо в праці Гайдеґґера „Що таке метафізика ?”
- •Діалектика буття і ніщо в „Логіці” Гегеля.
- •Діалог Платона “Софіст”: філософська суперечка про буття.
- •Діалог Платона “Софіст”: проблема співвідношення буття і небуття.
- •Поняття матерії в праці Гольбаха „Система природи”.
- •К.Маркс, ф. Енгельс про співвідношення буття і свідомості в праці „Німецька ідеологія”.
Розкрийте зміст антиномії духовної свободи та природної необхідності, покажіть головні способи її розв’язання.
Проблема свободи та її відношення до необхідності – одна з найважливіших, наскрізних філософських і світоглядних проблем, вона проходить через усі філософські системи незалежно від їхнього типу або напряму. Ця проблема має різні аспекти і досліджується не тільки філософією. Вона так само є предметом психології, політології, економіки. Вона має к етичну, так і релігійну сторони.
Свобода і необхідність – протилежні, на перший погляд, виключають одна одну. Свобода долає будь-які перешкоди, обмеження, вона не знає примусу, для неї ніщо не є обов’язковим або недосяжним. Необхідність, навпаки означає неминучість якихось подій, їх обов’язків і примусовий характер. Необхідність – те, що неможливо обійти, що має неодмінно статися, або те, що за будь-яких умов відбутися не може. Необхідність обмежує свободу, заперечує її. Там, де необхідність, немає місця свободі, а там, де панує свобода, втрачає силу необхідність.
Протилежність свободи і необхідності пов’язана передусім з протилежністю матеріальної природи і духу. Природа – царство необхідності, тут панують закони, причинно-наслідкові зв’язки. Духовне буття – це сфера доцільної, цілеспрямованої діяльності, і як така вона є свободою.
Свобода, за Декартом, - фундаментальна характеристика людського духу, вона нічим не обмежена і за своїми формальними ознаками наближається до абсолютної свободи Бога. Духовна (внутрішня) свобода в Декарта протиставляється необхідності матеріальної природи. Для нього це різні, субстанційно протилежні сфери буття, між якими немає нічого спільного.
Філософські системи Декарта і Спінози пропонують у цьому питанні 2 протилежні підходи до розв’язання проблеми. Однак аналіз цих підходів показує, що ані протиставлення духовної свободи природній необхідності, ані безпосереднє ототожнення їх не наближають до розв’язання цієї проблеми.
Розкрийте філософське і наукове значення принципу детермінізму.
Розкрийте зміст та філософське значення поняття причинності.
Детермінізм є вченням про закономірний характер усіх процесів природи і суспільства, в тому числі й психічного життя людини. Згідно з принципом д, всі події в зовнішньому для нас світі, а також акти людської волі є визначеними, детермінованими природною необхідністю або Богом. Незалежних, вільних від такого визначення подій, згідно з цим ученням, у принципі бути не може.
Д завжди був нерозривно пов’язаним з науковим пізнанням, яке від самого початку прагнуло дати об’єктивну, незалежну, від сваволі й суб’єктивних прагнень картину світу.
Повертаючись до принципу д, необхідно зазначити, що він змістово пов'язаний з поняттями необхідності та причиновості. Уявлення про необхідність природних процесів згодом дістало вираження в понятті причиновості (каузальності). Необхідність і розуміють передусім як систему причинно-наслідкових зв’язків, як постійний і непорушний зв'язок причин з їхніми наслідками. Тому детермінізм можна визначити ще як учення про причинову зумовленість усіх речей і явищ.
Слід зауважити, що причин овість, однак, не вичерпує собою складний механізм детермінації, що сам по собі причиновий зв'язок – однобічне відношення. Більш розвиненим є поняття взаємодії, коли наступні події впливають на ту, що їх спричинила.