
- •Розкрийте місце метафізики в системі філософського знання.
- •Дайте визначення предмету метафізики та поясніть його особливості.
- •Покажіть яке з двох понять: Буття або Ніщо, має пріоритет в європейській культурі. (євр. К-ра???)
- •Розкрийте співвідношення категорій “буття”, “сутність”, “дійсність”.
- •Дайте визначення та розкрийте філософське значенння поняття субстанції.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку матеріалізму як філософського світогляду.
- •Дайте визначення філософського поняття матерії та покажіть, в чому проблема цього визначення.
- •Розкрийте сутність та дайте критичну оцінку філософського ідеалізму, вкажіть його головні види.
- •Розкрийте значення ідеї як філософської категорії.
- •Розкрийте зміст понять „ідея” та „ідеал”.
- •Розкрийте суть проблеми ідеального. Покажіть місце ідеального в природі і суспільному житті.
- •Дайте визначення принципу телеології та розкрийте його зв’язок з філософським ідеалізмом.
- •Покажіть філософське значення проблеми співвідношення буття і свідомості та вкажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте структуру і головні функції свідомості.
- •Розкрийте співвідношення свідомості і самосвідомості. Вкажіть головні функції самосвідомості.
- •Розкрийте співвідношення понять „свідомість”, „душа”, „дух”.
- •Розкрийте сутність психофізичної проблеми та покажіть головні способи її вирішення.
- •Розкрийте зміст антиномії духовної свободи та природної необхідності, покажіть головні способи її розв’язання.
- •Розкрийте філософське і наукове значення принципу детермінізму.
- •Розкрийте зміст та філософське значення поняття причинності.
- •1.Розкрийте співвідношення необхідності і випадковості. Поясніть, що таке фаталізм.
- •Розкрийте зміст і співвідношення позитивної і негативної свободи.
- •Обґрунтуйте необхідність ідея Бога (Абсолюту) в структурі філософського світогляду.
- •Розкрийте сутність онтологічного доведення буття Бога.
- •Розкрийте особливості космологічного аргументу.
- •Головні аргументи атеїзму, за працею Нагеля „Атеїстична критика віри в Бога”.
- •Фройд про психологічну природу релігійних ідей („Майбутнє однієї ілюзії”).
- •О. Лосєв: свідомість і буття, душа і тіло (за працею „Діалектика міфу” ).
- •С. Франк про особливості ідеального (за працею „Духовні основи суспільства”).
- •Праця п. Юркевича „Ідея”: специфіка ідеї як форми мислення.
- •Визначення філософської категорії „матерія” в праці в.І. Леніна „Матеріалізм і емпіріокритицизм”.
- •Аристотель. «Метафізика»: предмет першої філософії.
- •Платон. „Держава”: філософське значення міфу про печеру.
- •Д. Берклі про філософський зміст поняття матерії („Трактат про принципи людського знання”).
- •Аналіз першої матерії в праці ф.Бекона „Про витоки і начала”.
- •Р. Декарт про місце метафізики в системі філософії (за працею „Принципи філософії”).
- •Питання про Ніщо в праці Гайдеґґера „Що таке метафізика ?”
- •Діалектика буття і ніщо в „Логіці” Гегеля.
- •Діалог Платона “Софіст”: філософська суперечка про буття.
- •Діалог Платона “Софіст”: проблема співвідношення буття і небуття.
- •Поняття матерії в праці Гольбаха „Система природи”.
- •К.Маркс, ф. Енгельс про співвідношення буття і свідомості в праці „Німецька ідеологія”.
Розкрийте місце метафізики в системі філософського знання.
Метафізика – це спроба дослідити царину надчуттєвої, неемпіричної реальності. Остання наділена чимось таким, що фізичними очима не сприймається, але осягається за допомогою розуму. Метафізика неодмінно виходить за межі видимого світу, вона здійснює трансценденцію. Це наука про граничні умови реального буття сущого та принципи його істинного знання. Має безумовний, абсолютний характер. Власне Абсолют і становить її головний предмет.
У західній філософії «метафізика» традиційно розглядається як філософська дисципліна, в якій досліджуються фундаментальні філософські проблеми, пов’язані з визначенням сутності світу, його найзагальніших рис. В такому розумінні вона – найголовніша філософська наука, в якій укорінено решту філософських дисциплін. Але в той же час будь-яка філософія містить у собі метафізичну проблематику і певні метафізичні рішення.
Що стосується самої метафізика, то вона розпадається на онтологію (вчення про суще як таке), космологію (про сутність світу), філософську антропологію (сутність людини) та теологію (про сутність та існування Бога).
Історичне походження терміна «метафізика» пов’язане з філософією Аристотеля. З чого часу метафізику почали розглядати як науку, яка перевершує фізику тобто виходить за межі фізичної, чуттєво-досвідної реальності. За Аристотелем це наука, що досліджує перші начала та причини, бо саме вони є вічними та нерухомими сутностями речей.
В Середні віки розвиток метафізичної проблематики стає можливим у межах схоластики, або шкільної філософії. Тут стверджувався авторитет та пріоритет віри, а також вважалося можливим раціональне пізнання Бога як Абсолюта, вищої та кінцевої реальності. В цей час була відома томістська метафізика Томи Аквінського, яка складалася з двох головних елементів: загального вчення про суще та «природної теології».
Діячі Відродження в свою чергу зневажливо ставилися до схоластики, а отже відбувалося повернення до платонізму та відхід від арістотелізму. Метафізика асоціювалася тоді з догматичним змістом церковної філософії.
Розвиток метафізики в новочасній філософії пов'язаний з розвитком науки, природознавством передусім – розглядалася м як філософська основа наукового пізнання. З’являється багато метафізичних систем.
Щодо критики метафізики, то це явище має давню історію. Саме на метафізичному ядрі філософії передусім зосереджували критики свої заперечення щодо можливостей філософського пізнання осягти істини ( античний скептицизм, позитивізм, екзистенціалізм). Метафізика розглядалася ними як віджила, перехідна стадія в історії інтелектуального розвитку людства.
М.-головна філософська наука, в якій укорінено решту філософських дисциплін. Метафізика є спробою дослідити надчуттєве, пізнати надчуттєву реальність. Метафізика досліджує самі поняття. І в цьому вона відрізняється від науки яка спирається лише на чуттєвий досвід у пізнанні своїх об’єктів. Вона є теоретичним осердям будь-якого філософського вчення. Будь-яка розвинена філософська система містить її у собі як фундамент, на якому ґрунтуються всі її побудови. Вона присутня в кожному філософському акті. Будь-яка філософія містить в собі метафізичну проблемі і метафізичне рішення.
В основі всіх філософських знань лежить метафізика. Для Арістотеля метафізика як наука про першопричини є головною і фундаментальною, а всі інші предикатним чином їй належать. За Гайдеггером,метафізика-це онто-теологічна сутність власне філософії. Вона-ядро філософії. Частини метафізики: онтологія, космологія, філософія, антропологія, теологія.