
- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику основним формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання
- •Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання ігрових технологій у вищій школі
- •Дистанційне навчання у внз
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів
- •Моральне виховання студентів
- •Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості у сучасних умовах
- •Самовиховання
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище.
- •35.Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •36.Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •39.Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •41Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •68. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73.Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •76.Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77.Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента*. У професійному спілкуванні викладача можна виділити два взаємопов’язаних компоненти:
- •78.Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Проаналізуйте специфіку модульного навчання
Модульне навчання зародилося наприкінці другої світової війни у відповідь на соціально-економічні потреби, що загострилися, коли були вкрай необхідні системи навчання професійним умінням у відносно короткий період. Були детально вивчені індустріальні задачі і розроблені інструкції з їх теоретичного і технологічного застосування, а також інструкції з техніки безпеки в різних сферах промисловості. Це було вже різновидом модульного навчання, але цей термін ще не був адаптований до освіти і професійного навчання. І тільки більш ніж через десять років авторитети в сфері освіти і професійного навчання відгукнулися на тенденцію систематизувати технічне і професійне навчання на модульній основі.
У нашу країну модульне навчання проникнуло наприкінці 80-х років завдяки працям дослідника П.А. Юцявичене і її учнів.
Автори даного дослідження вбачають мету модульного навчання в створенні найбільш сприятливих умов розвитку особистості шляхом забезпечення гнучкості змісту навчання, пристосування до індивідуальних потреб особистості і рівня її базової підготовки за допомогою організації учбово-пізнавальної діяльності по індивідуальній навчальній програмі.
Від програмованого навчання модульне перейняло способи керування навчальним процесом. Причому модульне навчання дозволяє перебороти фрагментарність програмованого шляхом створення цілісної наочної програми і проблемної подачі змісту в модулі, запозиченої з проблемного навчання. Модульне навчання характеризується адаптивністю, реалізація якої проявляється в специфічних способах організації індивідуально-диференційованого навчання. Така проблема, як велике значення самостійної роботи тих, що навчаються і недолік ділового спілкування, у модульному навчанні вдало компенсується нетрадиційними формами і методами активного навчання, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність тих, що навчаються, розвивати в них допитливість і формувати комунікативні навички.
Теоретичний аналіз модульного навчання дозволив виділити наступні його особливості:
- модульне навчання забезпечує обов'язкову обробку кожного компонента дидактичної системи і наглядне їхнє уявлення в модульній програмі і модулях;
- модульне навчання припускає чітку структуризацію змісту навчання, послідовний виклад теоретичного матеріалу, забезпечення навчального процесу методичним матеріалом і системою оцінки і контролю засвоєння знань, що дозволяє корегувати процес навчання;
- модульне навчання передбачає варіативність навчання, адаптацію навчального процесу до індивідуальних можливостей і запитів тих, що навчаються.
Отже, узагальнюючи аналіз модульного навчання,його можна визначити як засноване на дієвомупідході і принципі свідомості навчання (усвідомлюється програма навчання і власна траєкторія навчання), що характеризується замкнутим типом керування завдяки модульній програмі і модулям і є високотехнологічним.
Незважаючи на різне розуміння дослідниками цілей модульного навчання, безсумнівно одне - головна мета модульного навчання - створення гнучких освітніх структур як по змісту, так і по організації навчання, "гарантуюче задоволення потреби, наявної в даний момент у людини, і визначають вектор нового, виникаючого інтересу" .
Неважко помітити, що модульне навчання одержало широке визнання в системі професійного утворення, оскільки модульні програми операційного типу були націлені на формування професійних умінь.
Принципи навчання
Теорія модульного навчання, як і будь-яка дидактична теорія, базується на дидактичних принципах, що визначають її загальний напрямок, мету, зміст, способи організації і керування пізнавальною діяльністю. "Принцип навчання, - за В.И. Загвязинським, - це виражене у вигляді норм діяльності, вказівок, правил знання про сутність, зміст, структуру навчання, його законах і закономірностях"
Принципи народжуються на основі наукового аналізу навчання, випливають із закономірностей процесу навчання, встановлених дидактикою. Принципи залежать також від прийнятої вихідної теоретичної концепції
Відповідно до принципу структуризації навчання будується по окремих функціональних вузлах - модулям,призначених для досягнення конкретних дидактичних цілей. Модуль є одночасно банком інформації і методичним посібником з її засвоєння. У зв'язку з цим зміст модуля повинен відповідати вимогам послідовності, цілісності, компактності, автономності.
Принцип проблемності модульного навчання відображає психолого-педагогічну закономірність, відповідно до якої,ефективність засвоєння навчального матеріалу підвищується, якщо вводяться такі стимулюючі ланки, як проблемна ситуація, візуалізація інформації, професійно-прикладна спрямованість. Цей принцип несе в собі широке значеннєве навантаження. У науковій літературі він трактується як принцип усвідомленої перспективи, мотивації, пізнавальній активності
Принцип варіативності, на думку М.А. Чошанова, спрямований на забезпечення рівневої диференціації змісту навчання, а також створення умов тим, яких навчають, для індивідуального темпу просування по різних варіантах модульної програми: повному, скороченому або поглибленому. Вважають за необхідне розширити зміст цього дидактичного принципу.Принцип варіативності трансформується в принцип адаптованості, наповнюючись новим змістом, а саме, коли модуль забезпечує не тільки рівневу диференціацію, але і профільну. Крім того, відзначимо ще одну грань цього принципу, у якій відображається різноманіття дидактичних форм і методів. Тому що модуль являє собою блок інформації, обладнаний методичним забезпеченням, то він виконує функції керування навчальним процесом і припускає використання системи усіляких форм, методів і засобів навчання, їхній доцільний вибір і оптимальне сполучення. Таким нам подається наповнення змісту принципу адаптованості модульного навчання.
І, нарешті, необхідно назвати ще один принцип модульного навчання - принцип реалізації зворотнього зв’язку. Цей принцип забезпечує керування навчальним процесом шляхом створення системи контролю і самоконтролю засвоєння навчального матеріалу модуля. Модулі, обладнані системою самоконтролю і самоорганізації, дозволяють інформаційно-контролюючі функції викладача перенести у власне-координаційні функції тих,хто навчається. Педагогічне спілкування в умовах модульного навчання має реалізовуватися за схемою суб'єкт-суб'єктного, партнерського навчального співробітництва викладача і студентів.
Реалізація особливостей і специфічних принципів модульного навчання забезпечує його найважливішу характеристику- гнучкість, що пронизує всі основні компоненти дидактичної системи. Виділяють змістовну гнучкість і структурну гнучкість. Змістовна гнучкістьСтруктурна гнучкість забезпечується цілим рядом моментів: від динамічності і мобільності структури модульної програми і модуля до можливості проектування гнучкого розкладу навчального процесу. відображається, насамперед, у можливості як диференціації, так і інтеграції змісту навчання.
Важливо відзначити ще одну грань стрижневої характеристики модульного навчання - гнучкість керування освітнім процесом. Гнучкість керування забезпечує процесуальний аспект модульного навчання, включаючи варіативність методів і засобів навчання, гнучкість системи контролю й оцінки, індивідуалізацію учбово-пізнавальної діяльності тих,хто навчається.
Відзначимо також важливу перевагу модульного навчання - його наступність. Модульне навчання дозволяє поєднувати в собі різні підходи до навчання. Від проблемного навчання модульне запозичило його головні особливості: проблемну подачу матеріалу в модулі, нестандартність вправ. Від активного навчання модульне запозичило методи навчання, що дозволяють підвищити пізнавальну активність тих,хто навчається. Вдало вписуються в дидактичну систему модульного навчання ігрові форми поточного і кінцевого контролю. Модульне навчання має характерні риси індивідуально-диференційованого навчання, а саме, відхід від потокового методу навчання і перехід до індивідуальної підготовки фахівців, перенесення основного навантаження навчального процесу на самостійну роботу студентів.
Таким чином, узагальнюючи сказане про модульне навчання, можна зробити висновок про те, що воно в силу своєї гнучкості, технологічності, "наступності" дозволяє раціонально використовувати резерви самого навчального процесу за участі в ньому людей.
Що дає модульне навчання?
Отже, модульне навчання дає:
З позиції тих, що навчаються– можливість одержання освіти з мінімальними фінансовими витратами, у зручній формі, у зручний час, у своєму темпі.
З позиції тих, що навчаються – відсутність необхідності готувати учбово-методичні розробки до кожного курсу, підручники, програми; збільшення часу для тьюторської роботи.
З позиції навчального закладу – можливість навчання більшої кількості студентів силами тих же викладачів і на тій же навчальній базі.
З позиції галузі – можливість кращого проведення професійної підготовки персоналу з більшим охопленням і без значного збільшення фінансових витрат.
З позиції суспільства – надання можливості кожному бажаючому члену суспільства одержати вищу освіту і продовжити після вузівську професійну освіту в системі безперервного навчання.