
- •Розкрийте сутність та специфіку педагогічного процесу у вищій школі.
- •Проаналізуйте активні методи навчання. На прикладі однієї з тем предмету вашої спеціальності охарактеризуйте можливості їх застосування.
- •Дайте характеристику основним формам навчання у вищій школі.
- •Розкрийте специфіку лекційних занять з дисциплін вашої спеціальності.
- •Обгрунтуйте використання різних типів семінарських занять із вашої спеціальності та особливості їх проведення.
- •Проаналізуйте завдання та функції самостійної роботи студентів.
- •Дайте характеристику поняття «педагогічна технологія» та її складових.
- •Проаналізуйте специфіку модульного навчання
- •Проблемне навчання у вищому навчальному закладі
- •Використання ігрових технологій у вищій школі
- •Дистанційне навчання у внз
- •Проаналізуйте сутність різних видів контролю знань, умінь та навичок студентів
- •Моральне виховання студентів
- •Психолого-педагогічні засади правового виховання молоді та формування її громадянської спрямованості у сучасних умовах
- •Самовиховання
- •Розкрийте зміст поняття «національне виховання». Простежте потенціал навчальної дисципліни вашого фаху у досягненні його цілей та реалізації основних завдань.
- •Дайте визначення понять «метод», «прийом» та «засіб» виховання. Класифікуйте основні групи методів виховання та вкажіть основні вимоги до їх вибору.
- •Розкрийте методику формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою. Покажіть роль вашої фахової дисципліни в екологічному вихованні.
- •29. З’ясуйте роль куратора академічної групи у вихованні студентської молоді. Охарактеризуйте основні напрями його роботи із студентами.
- •30. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •31. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •32. Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •33. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •34. Студентство як особливе соціально-психологічне явище.
- •35.Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •36.Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •39.Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання*.
- •41Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності* і здобуття вищої освіти
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •58. Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента
- •59. Емоційно-вольові процеси і психічний стан в діяльності студентів
- •60. Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •61. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •62. Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •63. Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання
- •64. Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання
- •66. Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •67. Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •68. Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •70. Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •71. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування
- •72. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •73.Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •76.Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •77.Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента*. У професійному спілкуванні викладача можна виділити два взаємопов’язаних компоненти:
- •78.Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •79.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
69. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
Молодь студентського віку відчуває потребу в міцній дружбі, близькій людині, відвертості й довірі, шукає приклад для наслідування.
Взаємодія студента із групою пов'язане із установленням дружніх взаємин. Дані дослідження психологів свідчать про те, що найбільше цінуються життєрадісний настрій, гумор, оптимізм (на це вказали 71,3% опитаних), високий рівень культури (63,1%), уміння зрозуміти іншу людину й надати допомогу у важку хвилину (62,8%), самостійність суджень (61,5%), високі моральні якості (60,6%). Менш значимі високий рівень загальних професійних знань (35,4%), ініціативність, енергійність (31,2%) і ін. [4]
Цікаво зіставити цінність приблизно цих же якостей, але вже залежно від віку студентів.
Аналіз показав, що: а) високий рівень професійних знань у своїх друзів найбільше цінують студенти 25-28 років, тобто имеющие вже життєвий досвід (36,4%), найменше - 18-20-літні (20%); б) широке коло загальних знань і інтересів значимо більшою мірою для студентів вікової групи 25-28 років (35%); в) на високий рівень культури найменше орієнтовані студенти 23-24 років (26%), в інших вікових групах ця якість займає одне із провідних місць (50%); г) самостійність суджень, високі моральні принципи, ініціативність і енергійність найменше цінують у своїх друзях знов-таки студенти у віці 23-24 років; д) активна участь у суспільному житті має однакове значення для студентів всіх вікових груп; е) на вміння зрозуміти й надати допомогу у важку хвилину, гумор, оптимізм у значній мірі орієнтовані студенти всіх віків, крім 23-24-літніх.
Ці емоційні компоненти приводять до появи «неофіційного_лідера», що впливає на товаришів завдяки своїм певним особистим якостям, у більшості випадків позитивне (але буває й негативне). Тому питання психології студентського колективу не можна розглядати без обліку лідерства.
У соціальній психології проблема лідерства займає одне з важливих місць. Багато авторів відзначають, що всі лідери перевершують інших членів групи принаймні в одній з якостей, значимих для даного виду групової діяльності, але конкретні якості залежать від колективних цілей, традицій і виду спільної діяльності. Коротко можна сказати, що керівництво^-це процес зовнішньої соціальної організації й керування спілкуванням і діяльністю членів групи, а лідерство - процес її внутрішньої соціально-психологічної самоорганізації й самоврядування.
Керівникові будь-якого колективу необхідно завжди пам'ятати, що авторитет - категорія морально-психологічна, і він не завжди збігається з адміністративною владою. Положення авторитетного лідера помітно впливає на психологію всього колективу. Такій людині не потрібно щораз доводити свою правоту.
Міжособистісні й ділові відносини в студентському середовищі настільки значні, що в кожній діяльності (навчання, суспільна робота, спорт і т.д.) висувається свій лідер. Дані досліджень показують, що студентські лідери в навчальній діяльності часто не можуть, наприклад, зайняти настільки ж високе положення в подальшому житті. Тому в студентській групі можливо досить значне число лідерів всіляких «спеціальностей»: лідери-організатори, що споюють групу для оптимального рішення загального завдання; лідери-«генератори» емоційного настроя групи, члени групи, що істотно впливають на груповий настрій; лідери-«ерудити» - студенти, що володіють найбільшим обсягом знань, і т.д.
Психологічний статус студента в групі пов'язаний з його навчальною активністю, що являє собою інтегральну характеристику, що включає активність студентів на семінарах, мотиви й ефективність його діяльності, відношення до навчання й ін.
Існує кореляційний зв'язок між величиною психологічного статусу студента і його відношенням до суспільної роботи, а також роллю, що студент виконує в масово-суспільних заходах. Студенти, що мають високий психологічний статус, найчастіше виступають у ролі «організаторів» у цих заходах. Вони мають більший авторитет у науково-дослідній і суспільно-політичній діяльності, чим студенти з низьким психологічним статусом. Як правило, студенти з високою успішністю займають провідне положення в системі міжособистісних відносин у групі. Але навіть відмінники попадають у число «знедолених», якщо вони протистоять всьому колективу.